Вибух у Монако пролунав близько десятої вечора. Вулиця Реверан-Пер-Луї-Фролла — тиха, майже передмістя князівства за три кроки від французького кордону. Рюкзак із саморобним пристроєм, начиненим болтами та дробом, залишили біля входу до будинку. У цей момент до дверей підходив Вадим Єрмолаєв із родиною.
Троє постраждалих. Двоє жінок втратили кінцівки.
Єрмолаєв — не просто український забудовник, який змінив паспорт на кіпрський. Це людина, яка сформувала архітектурне обличчя Дніпра. ТРЦ «Мост-Сіті», комплекс «Брама» — його рук справа. До великої війни Forbes оцінював його статки у понад 200 мільйонів доларів. У грудні 2023-го президент Зеленський підписав указ про санкції проти нього на 10 років.
Причина — алкогольний бізнес у Криму. Компанія «Алеф-Віналь-Крим» після анексії спокійно перереєструвалася за російським законодавством, справно платила податки до бюджету РФ і брала кредити в підсанкційному банку. Схема, знайома до болю багатьом.
Проте замах у Монако 29 червня 2026-го виявився не просто епізодом біографії опального олігарха. Він потягнув за собою нитку, яка веде від дніпровських бізнес-центрів через офіси кіпрських юристів, естонські тюрми, кабінети грузинських ексміністрів — до найближчого оточення керівника ГУР Кирила Буданова та особистої помічниці президента Зеленського.
Артур Єрмолаєв і ціна угоди з естонським правосуддям
Син Вадима Єрмолаєва, Артур, 1990 року народження. У грудні 2025-го його затримали на Кіпрі й екстрадували до Естонії. Звинувачення — керівництво транснаціональною шахрайською мережею Milton Group.
Масштаб вражає. Під виглядом інвестиційних платформ кол-центри Milton Group виманили у громадян Європи та США понад 100 мільйонів євро. Лише в Естонії підтверджені збитки склали 5,4 мільйона.
У квітні 2026-го Артур Єрмолаєв пішов на угоду з прокуратурою. Визнав провину. Виплатив 8,5 мільйона євро компенсації та штрафів. Отримав 5 років умовно, відсидів 4 місяці в естонській в’язниці й вилетів приватним літаком до Тель-Авіва.
Естонські прокурори пояснили цей компроміс просто: складні офшорні схеми приховування активів унеможливили б швидке повернення грошей потерпілим у разі затяжного процесу. Прагматичний розрахунок. Але сам факт того, що син людини, яка фінансує окупаційний бюджет Криму, керував шахрайською імперією, — це вже не просто сімейний бізнес. Це ознака системи.
Хто стоїть за Milton Group: Давид Тодуа і грузинський слід
Milton Group не була імпровізацією талановитих айтівців-шахраїв. Це була корпорація з чіткою ієрархією.
Неформальний керівник — Давид Тодуа, він же Давіт Тодва, 1982 року народження. Громадянин Грузії, Ізраїлю та Кіпру. Журналісти OCCRP називають його «батьком» Milton Group. У його біографії — глибокі зв’язки з грузинським політикумом, зокрема з ексміністром оборони Давитом Кезерашвілі.
Але нас цікавить не стільки Грузія, скільки те, як Тодуа заходив в Україну.
Він заснував ТОВ «АНЛОК ГРУП» — компанію, яка стала операційним хабом для прикриття діяльності кол-центрів. І поставив на чолі цієї структури людину з бездоганним державним бекграундом.
Гія Гецадзе: ексзаступник міністра юстиції двох країн на службі у шахраїв
Гія Гізойович Гецадзе, 1968 року народження. У минулому — заступник міністра юстиції Грузії. Потім — заступник міністра юстиції України. Людина, яка знає законодавство обох країн до дрібниць. І яка використала ці знання не для захисту прав громадян, а для побудови системи легалізації тіньових потоків Milton Group.
Разом зі своїм партнером Віктором Плескуном (1986 р.н.) Гецадзе створив мережу компаній під брендом Rasons: «РАСОНС ЛІГАЛ», «РАСОНС ЕКАУНТИНГ», «РАСОНС КОНСАЛТИНГ», а також «ФЬОРСТ ФЛОР КЕПІТАЛ». Ці структури стали прошарком між брудними грішми кол-центрів і цілком легальною українською економікою.
По суті, це був конвеєр із відмивання. Гроші від ошуканих пенсіонерів із Німеччини чи Штатів проходили через кілька юрисдикцій, осідали на рахунках цих ТОВ, а далі — інвестувалися в нерухомість, купували корпоративні права, виходили на світло у вигляді цілком респектабельних активів.
Віктор Плескун: від консалтингу до титанових родовищ
Окремої уваги заслуговує сам Плескун.
До квітня 2026 року він обіймав посаду генерального директора ТОВ «ІС Либідь» — юридичної особи, якій належить київський ТРЦ Ocean Plaza. Актив вартістю близько 300 мільйонів доларів, який готували до приватизації. Плескун фактично контролював фінансові потоки цього об’єкта, поки його не замінив Михайло Піковський — людина, наближена до чинного політичного оточення.
Але на цьому кар’єра бізнес-партнера колишнього заступника міністра юстиції не завершилася. Плескун увійшов до наглядової ради Демурінського гірничо-збагачувального комбінату.
Це не просто завод. Це стратегічний титановий актив України, конфіскований у проросійського олігарха Дмитра Фірташа та російського бізнесмена Михайла Шелкового. Держава вилучила цей комбінат у людей, які працювали на Кремль. А потім віддала його під нагляд людині, яка є діловим партнером організатора шахрайської мережі на 100 мільйонів євро.
Як таке стало можливим? Відповідь лежить у площині політичних призначень.
Канал до Офісу Президента: сестри Локтіонова-Левченко
Віктор Плескун — не просто бізнесмен із сумнівними партнерами. Він офіційний помічник на зарплаті у народного депутата України Наталії Локтіонової.
Локтіонова (1981 р.н.) увійшла до Верховної Ради в серпні 2023 року за списком «Слуги народу». До цього вона не була публічною фігурою. Але її родинні зв’язки виявилися вирішальними.
Її рідна сестра — Марія Левченко. Жінка, яка багато років працювала особистою помічницею Володимира Зеленського. Спочатку в «Студії Квартал-95», потім — в Офісі Президента. Це не просто секретар. Це людина, яка контролює графік, доступ до тіла, розклад зустрічей першої особи держави.
Через цей канал група Гецадзе-Плескун отримала прямий вихід на найвищий рівень ухвалення рішень. Призначення на посади, доступ до конфіскованих активів, погодження кандидатур — усе це могло вирішуватися в неформальному режимі, через родинні зв’язки помічниці президента.
Олександр Гогілашвілі: «права рука» президента, російський паспорт і ГУР
Чоловік Марії Левченко — Олександр Гогілашвілі. Після перемоги Зеленського у 2019 році він отримав крісло заступника міністра внутрішніх справ. Його називали неформальною «правою рукою» президента в МВС.
У грудні 2021 року тодішній міністр Денис Монастирський звільнив Гогілашвілі після низки скандалів. Серед них — тиск на поліцейських та виявлення у нього російського паспорта. Так, у заступника міністра внутрішніх справ України був документ громадянина РФ.
Після повномасштабного вторгнення Гогілашвілі не зник. Він став радником начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова.
І ось тут ми підходимо до найбільш вибухової частини цієї історії.
Маєток у Хотові: Буданов, Стрелковський і російські «скрутки»
Журналістські розслідування встановили, що Гогілашвілі, Марія Левченко та родина керівника ГУР Кирила Буданова тривалий час спільно проживали в заміській резиденції в селі Хотів під Києвом.
Це елітний маєток. Він належить Діані Стрелковській — колишній дружині В’ячеслава Стрелковського.
Хто такий Стрелковський? Громадянин Російської Федерації. В Україні він відомий як організатор масштабних конвертаційних центрів, схем ухилення від сплати податків, так званих «скруток» ПДВ. Його фірми фігурують у десятках кримінальних справ.
Тобто керівник воєнної розвідки країни, яка воює з Росією, проживав у будинку російського тіньового фінансиста. Разом із помічницею президента та її чоловіком, який сам має російський паспорт.
Це не просто конфлікт інтересів. Це пряма загроза національній безпеці. Людина, яка має доступ до найчутливішої розвідувальної інформації, побутово залежна від власника нерухомості, пов’язаного з кримінальним світом РФ. Її можна шантажувати. Їй можна диктувати умови. Її можна злити.
Повний ланцюг: від кол-центру до президента
Зберімо весь пазл воєдино. Це не розрізнені епізоди, а єдина система циркуляції капіталу та впливу.
Початкова ланка — Артур Єрмолаєв, син підсанкційного олігарха, який фінансує окупаційний бюджет Криму. Він керував Milton Group.
Куратор мережі — Давид Тодуа, який завів цей бізнес в Україну через ТОВ «АНЛОК ГРУП».
Юридичне прикриття забезпечував Гія Гецадзе — колишній заступник міністра юстиції України. Разом із Віктором Плескуном вони створили групу компаній Rasons для легалізації шахрайських доходів.
Плескун, своєю чергою, працював помічником нардепа Наталії Локтіонової. Її сестра Марія Левченко — особиста помічниця президента Зеленського. Чоловік Левченко — Олександр Гогілашвілі, колишній заступник міністра внутрішніх справ із російським паспортом, нині радник Буданова.
І всі вони — включно з родиною керівника ГУР — жили в маєтку російського конвертатора Стрелковського.
Результат цього ланцюга — не просто родинно-кумівська корупція. Це класичне державне захоплення, коли кримінальний капітал, політичний лобізм і безпекові органи зрощуються в єдиний організм.
Титанові родовища, столичні торгові центри, доступ до розвідданих — усе це виявилося в руках людей, які або безпосередньо замішані в транснаціональному шахрайстві, або є їхніми діловими партнерами.
Навіщо це потрібно Кремлю
Противник діє не лише ракетами. Він діє через мережі впливу, компромат і фінансові гачки.
Коли начальник ГУР проживає у будинку організатора російських «скруток», а його радник має паспорт РФ — це не просто недбалість. Це готовий канал витоку. Це потенційна точка тиску. Це те, що в контррозвідці називають «агентурним потенціалом».
Європейські партнери вже бачать цю картину. Естонія, розслідуючи Milton Group, неминуче виходить на український слід. OCCRP фіксує зв’язки з грузинськими політиками. Західні спецслужби не можуть ігнорувати той факт, що людина з доступом до західних розвідданих (Буданов регулярно бере участь у закритих зустрічах із представниками НАТО) перебуває у побутовій залежності від сумнівних осіб із російським корінням.
Іронія ситуації в тому, що державний апарат України сам створив ідеальне середовище для цієї схеми. Конфіскація активів у Фірташа і Шелкового подавалася як перемога справедливості. Але на ділі ці активи не пішли на потреби армії чи на прозорий аукціон. Вони опинилися під контролем тих самих тіньових гравців, тільки з іншими прізвищами.
Замах у Монако, вирок в Естонії, маєток у Хотові — це не окремі історії. Це одна історія. І вона ще далека від завершення.
| ФІГУРАНТ | РОЛЬ У СХЕМІ | КЛЮЧОВИЙ ЗВ’ЯЗОК | ЗАГРОЗА ДЛЯ ДЕРЖАВИ |
|---|---|---|---|
| Вадим Єрмолаєв | Дніпровський олігарх, бізнес у Криму сплачує податки в бюджет РФ. Санкціонований РНБО. | Батько Артура Єрмолаєва — керівника Milton Group. | Фінансування окупаційного режиму через алкогольний бізнес. Замах у Монако свідчить про кримінальні війни за тіньові активи. |
| Артур Єрмолаєв | Керівник шахрайської мережі кол-центрів Milton Group. Збитки — понад €100 млн. | Син Вадима Єрмолаєва. Засуджений в Естонії, угода зі слідством — €8,5 млн компенсації. | Легалізація доходів від кібершахрайства через сімейні олігархічні канали. |
| Давид Тодуа | Неформальний організатор Milton Group. Громадянин Грузії, Ізраїлю, Кіпру. | Засновник ТОВ «АНЛОК ГРУП» в Україні, через яку діяли кол-центри. | Створення операційного хабу для транснаціонального шахрайства на території України. |
| Гія Гецадзе | Керівник «АНЛОК ГРУП». Колишній заступник міністра юстиції Грузії та України. | Діловий партнер Плескуна. Співзасновник консалтингової групи Rasons. | Використання державного досвіду для легалізації шахрайських доходів. Пряме залучення ексчиновника до кримінальної мережі. |
| Віктор Плескун | Партнер Гецадзе в Rasons. Ексгендиректор ТРЦ Ocean Plaza, член наглядової ради Демурінського ГЗК. | Помічник нардепа Локтіонової на зарплаті. Контроль над конфіскованими держактивами. | Централізація управління націоналізованими стратегічними підприємствами через довірених осіб тіньових груп. |
| Наталія Локтіонова | Народний депутат від «Слуги народу». Плескун — її офіційний помічник. | Рідна сестра Марії Левченко — особистої помічниці президента Зеленського. | Політичне прикриття та лобіювання інтересів тіньових груп через парламентські механізми. |
| Марія Левченко | Особиста помічниця Володимира Зеленського (з часів «Кварталу 95»). | Дружина Олександра Гогілашвілі. Сестра Наталії Локтіонової. Спільне проживання з родиною Буданова в маєтку Стрелковського. | Неформальний канал впливу на Офіс Президента. Побутова залежність від власника маєтку — організатора конвертцентрів. |
| Олександр Гогілашвілі | Ексзаступник міністра МВС (звільнений через російський паспорт). Радник Буданова в ГУР. | Чоловік Марії Левченко. Проживав у Хотові разом із Будановим. | Інфільтрація в безпековий апарат особи з російським громадянством. Потенційний канал витоку розвідданих. |
| Кирило Буданов | Начальник Головного управління розвідки МОУ. | Спільне проживання з Левченко та Гогілашвілі в маєтку В’ячеслава Стрелковського. | Компрометація керівника воєнної розвідки через побутову залежність від російського тіньового фінансиста. |
| В’ячеслав Стрелковський | Громадянин РФ. Організатор конвертаційних центрів і «скруток» ПДВ в Україні. | Власник маєтку в Хотові через колишню дружину. Фактичний «хоумлендлорд» для родин Буданова та Левченко. | Створення умов для шантажу та неформального тиску на вище керівництво спецслужб України. |
Джерела, використані при підготовці матеріалу
Розслідування спирається на відкриті дані державних реєстрів, судових органів та міжнародних журналістських проєктів. Кожне джерело містить конкретну інформацію, яка була перевірена та зіставлена з іншими даними.
- Державна прокуратура Естонії — офіційні релізи та матеріали справи Milton Group, включаючи суму збитків (€5,4 млн в Естонії, понад €100 млн глобально), деталі угоди з Артуром Єрмолаєвим (€8,5 млн компенсації, 5 років умовно), дата затримання на Кіпрі (грудень 2025) та екстрадиції. Дані оприлюднені у квітні 2026 року.
- OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project) — міжнародна мережа журналістів-розслідувачів, яка ідентифікувала Давида Тодуа (Давіта Тодва) як неформального керівника Milton Group та зафіксувала його зв’язки з грузинським політичним істеблішментом, зокрема з ексміністром оборони Давитом Кезерашвілі. Матеріали опубліковані в циклі розслідувань транснаціональних шахрайських мереж.
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб України — дані про заснування ТОВ «АНЛОК ГРУП» (попередня назва — ТОВ «ПРОДЖЕКТ ПАРТНЕРС») Давидом Тодуа, призначення керівником Гії Гецадзе, а також реєстрація компаній групи Rasons («РАСОНС ЛІГАЛ», «РАСОНС ЕКАУНТИНГ», «РАСОНС КОНСАЛТИНГ», «ФЬОРСТ ФЛОР КЕПІТАЛ») із зазначенням засновників — Гецадзе та Плескуна.
- Указ Президента України від грудня 2023 року про введення в дію рішення РНБО щодо персональних санкцій проти Вадима Єрмолаєва строком на 10 років. Підстава — функціонування «Алеф-Віналь-Крим» у тимчасово окупованому Криму, сплата податків до бюджету РФ, кредитування в підсанкційному банку.
- Офіційний портал Верховної Ради України — інформація про набуття Наталією Локтіоновою депутатських повноважень у серпні 2023 року за списком партії «Слуга народу», а також дані про її помічника на заробітній платі — Віктора Плескуна.
- Журналістські розслідування щодо маєтку в Хотові — публікації, які встановили факт спільного проживання родин Кирила Буданова, Олександра Гогілашвілі та Марії Левченко в резиденції, що належить Діані Стрелковській (колишній дружині В’ячеслава Стрелковського). Також зафіксовано зв’язок Стрелковського з організацією конвертаційних центрів та «скруток» ПДВ.
- Корпоративні дані ТОВ «ІС Либідь» — інформація про перебування Віктора Плескуна на посаді генерального директора компанії-власника ТРЦ Ocean Plaza до квітня 2026 року та його подальшу заміну на Михайла Піковського.
- Відомості про наглядову раду Демурінського ГЗК — дані про входження Віктора Плескуна до складу наглядової ради стратегічного титанового комбінату після його конфіскації у Дмитра Фірташа та Михайла Шелкового.