Що таке лапароскопічна хірургія? Це найкраще пояснити шляхом порівняння цієї методики з традиційною хірургією. Під час виконання відкритого хірургічного втручання хірургу необхідно робити розріз, що забезпечує доступ до органів, на яких виконується операція. До недавнього часу розріз покривних тканин тіла був єдиним способом, що дає змогу хірургу здійснити операцію.
Лапароскопічна методика виключає необхідність робити великі розрізи. Замість цього хірург може побачити органи зсередини тіла за допомогою лапароскопа – тонкого інструменту, що нагадує телескоп.
Після введення в черевну порожнину вуглекислого газу (живіт роздувається), лапароскоп вводять у тіло пацієнта по невеликій трубочці (троакару), за допомогою якої попередньо роблять прокол покривних тканин.
Для цього необхідний шкірний надріз завдовжки всього-на-всього 1 см. До лапароскопа під’єднується маленька відеокамера і джерело світла, що дає змогу передавати зображення з відеокамери на монітор волоконно-оптичним кабелем.
Хірург може виконувати операцію, дивлячись на екран монітора зі збільшенням зображення в 4-10 разів.
Для лапароскопічних операцій використовують спеціальні інструменти, які вводять за такими ж троакарами через окремі проколи.
Якщо ви шукаєте, де краще провести лапароскопічне втручання, обирайте медичний центр «Medical Plaza». Першокласні хірурги, унікальні методики та використання сучасного обладнання дозволять виконати операцію на вищому рівні. Докладніше на сайті клініки за посиланням: https://medicalplaza.ua/uslugi/khirurgiya.
Переваги лапароскопічної хірургії
Великий розріз, зазвичай застосовуваний у традиційній хірургії, значно травмує м’язову тканину. У зв’язку з цим виникає біль після операції, а період загоєння рани займає досить довгий час. Невеликі проколи, зроблені під час ендоскопічних хірургічних втручань, не травмують м’язову тканину. У результаті цього пацієнти:
- відчувають набагато менший біль після операції, що може позбавити від необхідності призначення знеболювальних препаратів;
- проводять у стаціонарі меншу кількість часу (зазвичай 1-2 дні);
- швидше одужують, швидше можуть повернутися до нормальної життєдіяльності та вийти на роботу;
- не мають переживань з приводу післяопераційного рубця;
- уникають утворення спайок у черевній порожнині після операції.
Які гінекологічні операції можна виконати лапароскопічно?
Найперші операції, які навчилися виконувати лапароскопічно, – були гінекологічні операції. Сьогодні близько 95% усіх гінекологічних операцій можна виконувати лапароскопічно.
- Діагностична лапароскопія (дослідження внутрішніх органів при неясному діагнозі – у разі безпліддя; хронічному тазовому болі – підозра на ендометріоз придатків матки або очеревини, спайковий процес у малому тазу та ін.).
- Добровільна хірургічна стерилізація (перев’язка маткових труб).
- Видалення кіст і пухлин яєчників (у переважній більшості випадків саме лапароскопічно).
- Перевірка і відновлення прохідності маткових труб у разі трубного безпліддя, підготовка до ЕКЗ.
- В екстреному порядку лапароскопія може бути виконана у разі: (позаматкової вагітності, розриву або перекруту кіст яєчників, апоплексії (розриву) яєчника з внутрішньою кровотечею, у деяких випадках – у разі гнійно-запальних захворювань придатків матки та заглиблень малого таза (у разі відсутності ефекту антибактеріальної терапії впродовж 24-48 годин), диференціальна діагностика між гострою гінекологічною та хірургічною патологією).
- Видалення міоми (консервативна міомектомія), реконструктивні операції при аномаліях розвитку матки.
- Видалення матки з придатками (екстирпація матки) і без придатків: (у разі міоми матки; внутрішнього аденоміозу; рецидивуючої (повторюваної) гіперплазії ендометрія і поліпів, передпухлинних і початкових пухлинних змін матки та шийки матки, у разі рецидивуючих маткових кровотеч).
- Видалення матки при фіброміомі (ампутація матки).
- Сакровагінопексія (відновлення взаємовідношення органів малого таза при опущенні стінок піхви).
Чи показана Вам лапароскопічна операція?
Ці операції можуть бути з успіхом проведені більшості пацієнтів. Однак для вирішення питання про те, чи доцільна лапароскопічна операція саме для Вас, необхідно проконсультуватися у Вашого лікаря і хірурга, який добре володіє лапароскопічною методикою.
Перед операцією пацієнтка підписує згоду на операцію, в якій зазначено, що лікар пояснив їй, який буде об’єм оперативного лікування (наприклад, у разі кіст яєчника можливе видалення кісти, видалення кісти з частиною яєчника, в деяких випадках – видалення всього яєчника), які можливі ускладнення.
Також перед операцією проводиться бесіда з анестезіологом, який розповідає, яка буде проводитися медикаментозна підготовка до операції (для стабілізації психоемоційного статусу, профілактики тромбозів і кровотеч), на наркоз пацієнтка також дає свою згоду.
Обов’язково перед операцією проводять очищення шлунково-кишкового тракту, оскільки роздутий кишечник ускладнює огляд і перекриває доступ до статевих органів, підвищується ризик поранення кишечника. Очисну клізму проводять увечері напередодні та вранці в день операції. За день до операції їсти можна до 18:00, до 24:00 можна пити воду. У день операції нічого не можна ні їсти, ні пити. Також рекомендується обмежити їжу, що викликає метеоризм (здуття) за 3-4 дні до операції (чорний хліб, капусту, бобові).
Перед операцією пацієнтка обов’язково одягає на ноги антиварикозні панчохи або проводить еластичне бинтування. Після операції пацієнтка ходить у цих панчохах ще мінімум тиждень, краще два. Це необхідно тому, що під час операції у венах на ногах можуть утворюватися мікротромби, і за відсутності еластичної компресії ці тромби потрапляють у загальний кровообіг, найнебезпечніше їхнє потрапляння в судини легень і серця.
Протипоказання
Абсолютними протипоказаннями для лапароскопії є захворювання серцево-судинної та дихальної систем у стадії декомпенсації, шокові та коматозні стани, кахексія (виражене виснаження), порушення згортання крові, грижа передньої черевної стінки або діафрагми.
Протипоказаннями для планової операції є:
- гострі інфекційні захворювання, перенесені менш ніж за 1 місяць до операції;
- відхилення в показниках клініко-лабораторного дослідження (зазвичай у цих випадках пацієнтку направляють до терапевта для вирішення питання щодо можливості проведення операції та необхідності дообстеження);
- бронхіальна астма з частими загостреннями;
- гіпертонічна хвороба з високими значеннями артеріального тиску;
- виражений спайковий процес у черевній порожнині;
- значні розміри патологічного утворення внутрішніх статевих органів.