Валовий прибуток — один з основних показників, що показує економічну ефективність господарювання. За ним можна відстежити ефективність продажів у вигляді показника валової маржі, або ж рентабельності продажів. Це неодмінно зацікавить як керівництво, так і інвесторів підприємства, оскільки саме ця маржа реінвестується в подальший розвиток бізнесу.
Як розрахувати валовий прибуток?
Для визначення величини валового прибутку потрібно лише 2 показники — виторг і собівартість виробленої продукції. Формула виглядає так:
Валовий прибуток = Виторг – Собівартість
Виторг — це чистий прибуток від реалізації продукції (робіт чи послуг), тобто валовий дохід після сплати обов’язкових державних зборів і податків. У собівартість продукції входять всі витрати (постійні та змінні), пов’язані із виробництвом, зокрема:
- вартість сировини і матеріалів;
- заробітна плата всіх працівників, зайнятих у виробничому циклі (окрім адміністративного апарату);
- амортизація основних засобів.
У звітності підприємства необхідні показники можна знайти у балансі підприємства, а також у «Звіті про фінансові результати» (форма № 2).
Фактори впливу
Збільшення величини валового прибутку в інтересах будь-якого підприємця чи директора. Вплинути на неї можна за допомогою оптимізації факторів прямого впливу, а саме: показників, через які валовий прибуток визначається — виторгу і собівартості. Відповідно до математичної залежності, у якій перебувають ці показники, для збільшення валового прибутку виторг варто збільшити, а собівартість — зменшити. Механізм таких маніпуляцій закладений у зміст цих величин.
Збільшуємо виторг
Виторг від реалізації продукції, товарів чи послуг — це добуток ціни за одиницю продукції та обсягу продажу у фізичному виразі. Отже, для зростання виторгу варто збільшити обидва, або один з цих показників. У математичному плані звучить просто, а от в економічному — не зовсім.
Підвищення ціни легко може викликати обурення серед покупців і падіння попиту, що автоматично знизить обсяг продажу і схема провалиться. Збільшення обсягів реалізації можливе лише за умови підвищеного попиту на вид товару, а також зацікавленість споживачів саме у продукції конкретного підприємства. Якщо ціну спустити, нижче за конкурентів, можна навпаки збільшити обсяг продажу, але втратити на маржі. З іншого боку, розширення виробництва вимагає збільшення виробничих потужностей, а отже, і додаткових витрат на технологічний розвиток, які можуть окупитися не одразу, а лише через декілька виробничих циклів.
Саме тому крокам щодо збільшення виторгу мають передувати ґрунтовні дослідження:
- Потреб і можливостей споживчого ринку.
- Конкурентної позиції товару та етапу його життєвого циклу.
- Стану виробничих потужностей підприємства.
Сукупний результат комплексної оцінки підприємства дасть відповідь, чи варто збільшувати виторг, чи доцільніше звернути увагу на оптимізацію виробничих витрат.
Знижуємо собівартість
У собівартість входять всі витрати, що пов’язані із виробництвом. Це відкриває широкі перспективи для оптимізації затрат організаційними, а не фінансовими методами, а саме:
- Пошук та вибір постачальників сировини і матеріалів за принципом збалансованості ціни та якості.
- Вибір економної технології виробництва.
- Впровадження принципів ощадливого господарювання шляхом оптимізації логістики (складської, транспортної, виробничої).
- Оптимізація персоналу та системи оплати праці.
Зниження собівартості має відбуватися контрольовано та обґрунтовано, щоб уникнути ризику погіршення якості кінцевого продукту через надмірну економію на дотриманні технології.