Рентгенівські знімки – процедура отримання, оцінка шкідливості діагностики та інтерпретація зображень

128 років тому німецький фізик Вільгельм Рентген відкрив невідомі на той час науці промені, які згодом отримали його ім’я. Вже через рік, в 1896 році, в Києві були проведені перші хірургічні операції, в ході яких застосовувався новий метод діагностики. І до цього дня рентген Київ залишається затребуваним і точним способом встановлення чи підтвердження діагнозу. Поговоримо про те, що являє собою рентгенівський знімок, як він робиться і що показує.

Рентгенівське дослідження: радіація на порятунок

Першовідкривачем рентгенівського випромінювання є відомий фізик Вільгельм Рентген. Вивчаючи властивості Х-променів, вчений встановив, що одні речовини їх повністю пропускають, інші – послаблюють, а метали практично повністю їх затримують. Рентген використовував фотографічну пластину, щоб не просто спостерігати те чи інше явище, а й фіксувати його. Як перешкода на шляху променів він ставив свою руку. Промені легко долали м’які тканини, а через кістки пройти не могли: це і було зафіксовано на фотопластині у вигляді тіней різної інтенсивності. Саме так уперше було отримано зображення кісток руки на фотографічній плівці, а фактично – зроблено першу рентгенограму.

Принципи отримання рентгенівського зображення відтоді залишилися незмінними. Отже, при відповіді на питання, що лежить в основі обстеження, можна перерахувати такі основні моменти:

• рентгенівські промені мають електромагнітну природу, але довжина їхньої хвилі більш коротка, ніж, наприклад, у ультрафіолету або радіохвиль. Для ока ці промені невидимі;
• різні тканини по-різному пропускають рентгенівські промені: кісткова тканина практично повністю їх поглинає, м’які тканини частково затримують, а повітря повністю пропускає. Залежно від цього плівці виходять тіні різної інтенсивності: дома кісток – білі ділянки, дома м’яких тканин – сірі, прошарки повітря на рентгенівському знімку виглядають чорними.

За своєю суттю рентгенівські знімки є негативами, тому світліші ділянки на них називаються «затемненням». Наприклад, здорові легені, наповнені повітрям, на рентгені виглядають чорними. Ділянка запалення при пневмонії – це світліша пляма, яку лікарі назвуть тінню.

За допомогою рентгена успішно діагностуються травми, проводиться обстеження легень, можна виявити різні утворення (камені, пухлини), ділянки непрохідності. Під час контрастного дослідження судин лікар бачить аневризми, ділянки атеросклерозу тощо.

Рентгенографія у Києві

Доречі, якщо вам потрібно зробити ренгенографію у Києві діагностичний центр М24 xray.mrt-m24.com оснащений однією з найдосконаліших в Україні рентгенографічних систем DX-300 від компанії-виробника Agfa.

Існує безліч видів рентгенівських обстежень:

• Оглядові охоплюють значну частину тіла (наприклад, всю грудну клітину). Дають загальне уявлення про її стан.
• Прицільні спеціальні насадки до рентгенівського апарату дозволяють лікарю робити знімки конкретного органу або ділянки органу.
• Рентгеноскопія – зображення відображається на екрані.
• Рентгенографія – зображення органу виходить плівці.
• Цифровий рентген – зображення виходить в електронному вигляді, може бути записано на флеш-карту чи диск.
• Рентген з функціональними пробами виконується, наприклад, під час обстеження хребта. Це знімки в різних проекціях при максимальному згинанні та розгинанні.
• Флюорографія – метод обстеження, у якому зображення отримують на малоформатної плівці, часто застосовується вивчення стану легких. Метод відрізняється нижчою вартістю порівняно із звичайним рентгеном.
• КТ (комп’ютерна томографія) – сучасний рентгенівський метод діагностики, що дозволяє отримувати тривимірні зображення органів та тканин.
• ГСГ (гістеросальпінгографія) – рентгенологічне обстеження порожнини матки та маткових труб з використанням контрастної речовини, що дозволяє оцінити прохідність труб.
• Рентгенівська мамографія – обстеження молочних залоз.
• Денситометрія – рентгенографічне обстеження, що дозволяє вимірювати щільність кісткової тканини. Дуже важливо проводити за підозри на розвиток остеопорозу.

У яких випадках призначається процедура?

З розвитком медицини почали з’являтися інші методи діагностики, дають лікарям точну інформацію про стан пацієнта. Однак є області, де рентгенівське обстеження застосовується частіше ніж будь-яке інше. Це травми, особливо кісткові, обстеження молочних залоз та легень. До речі, рентген має меншу вартість порівняно із сучасними КТ та МРТ, тому нерідко саме він є пріоритетним методом діагностики.

Під час вагітності призначають рентген в єдиному випадку – якщо пацієнтці необхідно зробити знімок зубів. При цьому живіт та область статевих органів ретельно закривають захисним фартухом. Проте без потреби майбутній мамі не робитимуть навіть стоматологічний рентген.

Дітям рентген призначається за згодою батьків і лише в екстрених випадках. Травми, вади серця, підозра лікаря на непрохідність, наявність чужорідного предмета, наприклад, у шлунку чи кишечнику, можуть стати причиною, через яку таке серйозне обстеження проводиться дитині. Ті ділянки тіла, які не підпадають під опромінення, а особливо зона статевих органів, мають бути ретельно захищені свинцевим покривалом.

Рентгенівське обстеження немовлят і новонароджених проводиться ще рідше – дітям рекомендується виконувати УЗД. Але у разі пологових травм голови або кульшового суглоба лікар може призначити обстеження, остаточну згоду на яке дають батьки.

Чи потрібна підготовка до дослідження?

Рентгенівські обстеження у деяких випадках потребують спеціальної підготовки. Наприклад, якщо лікар призначає рентген шлунка, кишечника або попереково-крижового відділу хребта, необхідно за кілька днів до процедури виключити з раціону продукти, що викликають підвищену газоутворення. При рентгені шлунка та кишечника може бути додатково призначена очисна клізма або показано проносне, перед процедурою за кілька годин не можна курити, їсти та пити.

Рентген молочних залоз (мамографія) краще робити на початку циклу після закінчення менструації. У день обстеження жінці не варто скористатися дезодорантом. Якщо вона має імплантати, про це необхідно повідомити лікаря. Попередньо можна пройти обстеження у гінеколога. ГСГ зазвичай призначають 5-9 день менструального циклу.

Як робиться рентген?

Перед процедурою пацієнт повинен зняти прикраси, ремінь, вийняти з кишень всі металеві предмети, телефон і т.д. У деяких випадках, наприклад, при обстеженні грудної клітки або хребта, лікар може попросити роздягнутися до пояса. Рентген кінцівок можна виконувати в одязі. Ті частини тіла, які не обстежуються, закриваються спеціальними свинцевими захисними фартухами. Лікар також одягає захисний костюм і йде до сусіднього приміщення.

Знімки робляться у різних положеннях – переважно лежачи чи стоячи. Залежно від того, в якій проекції потрібне зображення, лікар може попросити змінити положення.

Скільки разів можна робити рентген?

Питання обумовлене тим, що рентген – це додаткове радіаційне навантаження на організм. Вона невелика, проте для різних видів обстеження встановлено такі норми:

• цифрова флюорограма, 1 проекція – 0,030-0,060 мЗв;
• плівкова флюорограма, 1 проекція – до 1 мЗв;
• рентгенографія органів грудної клітки – 0,150-0,400 мЗв;
• мамографія – 0,7 мЗв;
• гістеросальпінгографія – 1 мЗв;
• зубний рентген – 0,150-0,350 мЗв і т.д.

У середньому на рік сумарне опромінення у різних країніх таке: Великій Британії – 0,3 мЗв; у США та Франції – 0,4 мЗв; у Японії – 0,8 мЗв.

Що показує рентгенівське зображення?

За допомогою рентгену можна встановити точний діагноз при різних травмах. Наприклад, перелом видно як темніший «розлом» на світлому «полі» кістки. Запалення зазвичай візуалізується як світліша ділянка. Про непрохідність кишечника можна судити з наявності газів в органі або зміни форми петель кишечника. Камені в органах виглядають як світлі утворення, що мають чіткі межі та контури. Якщо виконується рентген з контрастною речовиною і на знімку видно нерівномірне заповнення органу, лікар може припустити наявність доброякісної або злоякісної пухлини. При обстеженні судин з контрастною речовиною добре видно розширення – тут можливі розриви (аневризми).

Усе це лікар бачить на знімку чи екрані, куди передається рентгенівське зображення. Його чіткість визначається такими параметрами як якість апарату, плівки, реактивів. Багато залежить від того, на якій відстані від об’єктива і плівки знаходиться досліджуваний орган. Знижувати якість зображення можуть рухи пацієнта – вони змащують знімок.

Пацієнту знімок віддають у роздрукованому вигляді або на електронному носії, якщо виконується цифрова рентгенографія. У протоколі обстеження вказується променеве навантаження, яке чинилося на організм пацієнта.