Українське Православ’я вийшло на фінальний етап утворення Помісної Православної Церкви в Україні – проведення Великого об’єднавчого Собору, який має відбутись 15 грудня у стінах Святої Софії Київської.
За купою інформаційного навантаження навколо питань отримання Україною Томосу про автокефалію, у тому числі часом безглуздих «вливань» жовтої преси, варто не забувати про основні цілі, які прагне досягнути українське суспільство з утворенням Помісної ПЦвУ. Це насамперед отримання церковної незалежності від Російської Церкви, а також подолання багаторічного православного розколу в Україні, який грає на користь російській стороні у її імперських спрямуваннях: «розділяй та володарюй».
З досягненням цих цілей, Москва втрачає щонайменше четверту частину підпорядкованих РПЦ парафій, вірян, доходів. А головне – втрачає важелі впливу та «тримання під каблуком» України через призму «духовної єдності православних народів під богоспасенним омофором Московського патріархату».
Як потопаючий хапається за будь-що, Кремль зараз хапається за останню можливість не допустити виходу України з-під своєї релігійної експансії – усіма можливими силами та методами намагається зірвати проведення Великого об’єднавчого Собору, на якому відбудеться об’єднання УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП під егідою єдиної Помісної ПЦвУ.
Крім активного сіяння розбрату між українським єпископатом, який прийматиме участь у об’єднавчому Соборі, використання спекуляцій навколо питань формату Собору та процедури обрання предстоятеля Помісної ПЦвУ, Москва вдається і до більш радикальних методів – намагається спровокувати напередодні і під час проведення Великого Собору конфлікти та протистояння вірян різних конфесій, штучно нагнітає релігійну атмосферу інформаційними вкидами на кшталт «захоплення храмів» та «необхідності захисту Православ’я».
Розуміючи це, українське суспільство має не забувати, що для благих цілей робляться благі дії, все інше – «від лукавого». Тож проведемо ці доленосні для Української Церкви дні у мирі та злагоді, не піддаваймося на прокремлівські сепаратні провокації, щоб у соборності і позитиві здобути омріяне – незалежну Церкву у незалежній Україні.