«Якщо з’явився хтось, готовий знести гори, за ним обов’язково підуть інші, готові знести йому голову».
Михайло Жванецький
Сенсація місцевого масштабу: Кабмін погодив, а президент звільнив голову Кіровоградської облдержадміністрації Андрія Назаренка. Ні з того ні з сього. Без чіткого пояснення причин. «За згодою сторін», про яку, судячи з усього, Назаренко ні сном, ні духом…
Як у нас зазвичай звільняють губернаторів? Найчастіше у зв’язку з закінченням президентських повноважень. Головний змінився, а з ним і вся президентська вертикаль. Хороші, погані – всі на вихід! Інакше не можна, у нас же президент президенту не друг, товариш і наступник, а суперник, противник і ворог на все життя. Типовий приклад – губернатор Сергій Кузьменко, звільнити не було за що, найважчі для країни роки відпрацював гідно, а залишити принципи не дозволили. Ідіотські принципи нашої влади.
Іноді трапляється, губернатор іде на підвищення. Так було з одним з найбільш успішних керівників області Сергієм Ларіним. Здавалося, що не служба в столиці, а рай, але ось реально людина згадує роботу на Кіровоградщині як кращі роки життя.
Пряма протилежність Ларіну – коротке губернаторство Андрія Балоня. Спочатку його призначення було мезальянсом (не знаю, чи можна застосувати в цьому випадку термін, що означає нерівний шлюб). Абсолютно чужий для Кіровоградщини елемент з міліцейською звичкою, до того ж з депресивного Херсона, де тільки-тільки поховали Катерину Гандзюк.
За версією слідства, Балоня взяли навіть не на хабарі, а на зборі «данини», якою обклали всіх і вся, включаючи, не повірите, навіть ПТУ і театр. Людина тупо не зрозуміла, що з усіма таке не проходить, забула, кого згубила жадібність, і поплатилася кар’єрою.
Хтось зараз пам’ятає таких голів ОДА, як Мовчан і Петик? Один хоч анекдот хороший міг розповісти, а про іншого і зовсім згадати нічого. Тут просто за Лермонтовим:
Була без радості любов,
Розлука буде без печалі…
З Андрієм Назаренком було інакше. Його не сприйняли, як чужака. Хороша освіта дипломата виключила грубість, чиновні чванство і фамільярність. Втім, аналізувати його достоїнства і недоліки керівника тепер уже немає ніякого сенсу, скажу тільки: журналістам було з ним легко спілкуватися. До речі, судячи з регулярних ляпів нашого МЗС, країні дуже потрібні кар’єрні дипломати…
Як тільки президент Зеленський призначить нового «губера», запитання «За що звільнили Назаренка?» перестане бути актуальним. Це зараз народ не здогадується: начебто не прокрався, не напоров дурниць… По суті, залишається тільки одна причина – політичні розклади.
Мабуть, комусь у Києві і Кропивницькому не підійшла політична «неорієнтованість» Андрія Валерійовича – не дуже Юлин, не надто Зе. За теперішніх часів таку розкіш уже не можна дозволити. Тепер поставлять більш ідеологічно стійкого товариша. Або фінансово підготовленого. Кого? Як відповів мені на це запитання один з керівників нашого парламенту: «Вони там в ОП ще самі не знають».
З кожним днем список можливих кандидатів на місце голови КОДА розширюється. Якщо президент за своєю звичкою (це скоріше українська традиція) затягне з призначенням, то кількість охочих досягне півсотні. І всі зі зв’язками, з «минулим» і матеріальною базою.
Поки ж серед потенційних «губерів» колишній голова облради і лідер місцевої «Батьківщини» Олександр Чорноіваненко (призначити його – все одно, що перейменувати область на Юлину) і екс-нардеп Олександр Горбунов, який із зовсім іншої партії, але теж дуже хоче. Практично відразу виникла і кандидатура ще одного екс-нардепа, медика Олександра Біловола. Його досвід, знання краю і зв’язки дуже б допомогли сьогодні Кіровоградщині, але в кадровій політиці нинішньої влади логіка взагалі відсутня.
А тому керувати не перейменованою Кіровоградською областю буде поки Валерій Жалдак. Не питайте, я теж не знаю, хто це…
Юхим Мармер, «Україна-Центр»