Кабінетна війна за “Укроборонпром” або як нишком перерозподіляють мільярдні потоки

Час читання:11 Хвилин, 42 Секунд

Менше року пройшло з моменту старту реформи Укроборонпрому. І вже нові соратники президента пропонують утворити так зване міністерство з питань ОПК, незважаючи на процеси трансформації концерну, які були розпочаті новою його командою.

На початку березня 2019 року тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський зустрівся з незалежними експертами на тему, що робити з “Укроборонпромом”. Захід був ініційований після “свинарчукгейту”.

Зеленський як топовий кандидат хотів особисто розібратися, що робити з “Укроборонпром”, за яким ще від 2011 року тягнеться корупційний шлейф. Тоді команда Януковича придумала геніальну для шахрайських схем форму “державний концерн”.

З одного боку – це не орган виконавчої влади, що повністю вимикає запобіжники цивільного та навіть урядового контролю. З іншого боку – концерн отримав необмежені можливості перерозподілу фінансових потоків підконтрольних держпідприємств на афілійовані з владою приватні фірми.

Контролюється “Укроборонпром” в системі органів влади до сих пір безпосередньо з кабінетів на Банковій.

Частина відео зустрічі із кандидатом в президенти В. Зеленським.

На зустрічі із Зеленським майбутньому президенту було запропоновано створити замість концерну профільне міністерство оборонно-промислового комплексу – ОПК. На що кандидат посміхнувся та віджартувався, що створювати додаткові органи влади – це вже занадто для бідної країни.

Минув час. Зеленський став президентом, а відтак і відповідальним за концерн. Замість створення міністерства Офіс президента обрав іншу модель реформи. Відповідальним за регулювання ОПК в уряді залишилося Міністерство економіки, яке традиційно приділяє увагу даній функції в останню чергу, так як займається землею, приватизацією, закупівлями та багатьма іншими питаннями.

Завдання трансформації оборонного гіганта президент поклав на Айвараса Абромавичуса, з яким пройшов передвиборчі перегони.

Призначення директором “Укроборонпрому” Абромавічуса вітали експерти, які пам’ятають як він гучно звільнився з Мінекономіки в 2015 році через небажання призначати заступників за принципом “я від Кононенка”.

Позитивно були налаштовані і представники країн НАТО. Вони виступають за реформування українського ОПК на засадах Організації економічного співробітництва та розвитку – ОЕСР, які сповідує команда нового директора.

Міжнародні партнери зацікавлені в змінах підходів до розвитку вітчизняного ОПК з декількох причин.

  1. Київ має встояти під атакою Москви, а для цього потрібні західні інвестиції в старі оборонні заводи.
  2. Деякі унікальні збройні технології не повинні потрапити до країн з агресивними політичними режимами, у тому числі і до Росії.

Однак пройшло менше року і вже нові соратники Зеленського пропонують утворити так зване міністерство з питань ОПК, незважаючи на процеси трансформації “Укроборонпрому”, які були розпочаті командою Абромавичуса.

Нові обличчя “Укроборонпрому”

Слово “Укроборонпром” для пересічного українця звучить потужно та заворожуюче. Уявляються великі заводи, які виробляють непереможні танки, швидкі кораблі та сучасні літаки, котрим заздрить весь світ.

На жаль, реалії 2020 року для українського “Укроборонпрому” дещо інші. Із 1,5 мільйонів населення колись залучених на території УРСР в сфері ОПК по факту на підприємствах концерну залишилося 68 тисяч осіб.

Останній танк “Оплот” був зібраний на харківському бронетанковому кластері п’ять років тому. Тоді ж був зібраний останній літак на “Антонові”.

Найбільший в світі транспортний літак “Мрія”, який регулярно в аеропорту зустрічає весь політичний бомонд, літає в одному екземплярі з 1988 року. Тобто виготовлений ще до незалежності України.

Перші особи держави чекають на “Мрію”. Фото www.president.gov.ua 

Цього року в концерні завершилася процедура тріаж – комплексний аналіз всіх підприємств концерну, який організувала нова команда. Такий аналіз допоможе розуміти реальний стан справ на початку реформи. Результати аналізу розвінчують пилину минулих перемог вітчизняного ОПК.

Із 116 підприємств, які розташовані на підконтрольній території України, “в плюс” працюють тільки 44, з яких 27 формує близько 90% доходів концерну.

Більшість доходів концерн отримує від експорту озброєнь, військових товарів та супутніх послуг. Лише третину доходів складають кошти державного оборонного замовлення Міноборони та інших силовиків.

Після проведеного тріажу, топ-менеджмент “Укроборонпрому” запропонував власну концепцію трансформації концерну, яка зводиться до його ліквідації.

Читайте також:  Украина собрала рекордный урожай подсолнечника, – "Укролияпром"

Якщо коротко, то ДК “Укроборонпром” буде дійсно ліквідований, а його підприємства розподілені на три групи.

До першої групи з умовною назвою “розвиток” увійдуть 38 підприємств, які не є банкрутами та виробляють конкурентну продукцію військового призначення. Сукупний чистий дохід таких підприємств за минулий рік склав 35 млрд грн або 88% всіх доходів концерну.

Ці підприємства будуть поділені на 6 холдингів за видом діяльності: ракетобудівний, бронетанковий, будівництво цивільної авіації, ремонт військової авіації, морські та радарні системи.

Протягом проміжного періоду холдинги будуть координуватися корпоративним центром, назва якого поки що тримається у таємниці.

До другої групи “реструктуризації та оздоровлення” увійдуть 50 підприємств, сукупний річний чистий дохід яких склав 4,9 млрд грн або 12% доходів ДК.

У цьому списку є підприємства, які вже не виготовляють нічого для оборони, але можуть доповнити профільні компанії ОПК. Більшість ресурсів цих підприємств буде підготовлена для приєднання до підприємств з першої групи. Щоб таким чином підсилити заводи-лідери.

До третьої групи “передачі” увійдуть 28 підприємств з сукупним чистим річним доходом 29 млн грн, на яких залишилося працювати близько 200 робітників.

Вони давно є класичними банкрутами без виробничої бази, тому будуть передані Фонду держмайна на приватизацію чи у підпорядкування інших органів влади, якщо знайдуться охочі.

Наприклад, Київський завод “Буревісник”. Колись давно він був задіяний в кораблебудуванні, а також виробляв апарати штучної вентиляції легень. Завод входить до переліку стратегічних державних підприємств.

Поточний стан Київського заводу “Буревісник”. Фото Мустафа Найєм

Але коли виник ажіотаж навколо апаратів ШВЛ під час пандемії коронавірусу, вся країна на екранах ТБ побачила, що ніякого заводу не існує. Від нього залишилися голі стіни і судові справи по боргах.

Питання, хто довів стратегічні заводи да банкрутства і чому не поніс за це відповідальність, залишаються перед СБУ та ГПУ відкритими.

Та повернемося до “Укроборонпрому”. На сьогодні загальна площа концерну складає 5,5 тис га землі та 11,5 млн квадратних метрів нерухомості. Для прикладу площа улюбленого мільйонерами Князівства Монако складає 202 гектари.

Такі гігантські масштаби оборонних підприємств, що будувалися в радянські часи для війни проти країн НАТО, за незалежності зіграли з ними злий жарт. Україна не могла забезпечити обсяг замовлень, який дорівнював би потребам СРСР. А за робочу силу, опалення, воду треба платити.

Реальний стан деяких оборонних підприємств Володимир Зеленський влучно охарактеризував, коли перебував з робочим візитом в Харкові:

Мені сказали, що взимку люди працювали в приміщенні, де була температура 0 градусів. Ми як до скота до людей ставимося, а потім хочемо, щоб вони поважали владу, поважали Україну?

Деякі підприємства з другої та всі підприємства з третьої групи будуть виставлені на приватизацію, з метою наповнити державний бюджет. Утім, існує й альтернативний шлях використання виручених коштів.

Щоб вони банально не були проїдені через соціальні програми чи закопані в дороги, є сенс згенерувати отримані суми на окремому спеціальному рахунку. І направити ці кошти на закупівлю сучасного обладнання та розвиток нових технологій для першої групи оборонних підприємств.

Це буде цілком справедливо: витрачати кошти з продажу занепалих оборонних заводів на розвиток працюючих.

Підприємства з першої групи планується зробити публічними акціонерними товариствами, з незалежними наглядовими радами, комплаєнсом та антикорупційною політикою, які зможуть залучати іноземні інвестиції та розпочинати діяльність з іноземними компаніями з країн НАТО. Все відповідно до вимог ОЕСР.

За орієнтовним планом робочої групи, вже в травні-червні цього року мали бути підготовлені та проголосовані законопроекти, які б втілили процес трансформації “Укроборонпрому” в життя. Та все загальмувалося.

Старі обличчя “Укроборонпрому”

У кінці травня медіа були приголомшені новиною від секретаря РНБО Олексія Данілова. У прес-релізі координаційного органу йшлося про те, що в Україні буде створено нове “міністерство з питань військово-промислової політики”.

Здавалося б, типова заява для України останнього року. Чи не щоквартала якісь міністерства поглинають інші. А згодом із таких міністерств вичленяють нові.

Читайте також:  «Никто не уйдет от возмездия»: Миротворец собрал впечатляющую базу данных по российским военным преступникам.

Проте у даному випадку йдеться про абсолютно нове міністерство, яке має поглинути ДК “Укроборонпром” та підприємства Державного космічного агентства.

Тобто секретар РНБО фактично запропонував власну концепцію концерну, яка прямо суперечить проробленій роботі команди Абромавичуса. А відтак і баченню самого Зеленського річної давнини, який зробив ставку на екс-міністра економіки.

Експертам StateWatch вдалося отримати документ під назвою “Військово-промислова політика. Оптимізація управлінських функцій” з позначкою “конфіденційно”, який дозволяє описати задуми РНБО щодо “Укроборонпрому”. Назвемо його “концепція Данілова”.

Невеликий відступ. Олексій Данілов є повним антиподом Айварасу Абромавичусу. Він не був поруч із Зеленським під час президентської кампанії. Принаймі публічно.

В принципі взагалі не відомо, чим займався Олексій Данілов з 2007 року. Так само не зрозуміла його публічна позиція щодо ОПК чи питань безпеки і оборони в Україні до призначення на топ-посаду.

Професійний досвід Олексія Данілова має мало суміжного з організацією роботи органу влади, який забезпечує безпеку країни під час російської агресії.

Тому призначення Данілова стало повною несподіванкою після гучної відставки першого секретаря РНБО Олександра Данилюка. А ще більше питань викликали подальші кадрові рішення нового секретаря.

І йдеться не про Сергія Сівоха. Штатним радником секретаря РНБО з питань координації діяльності ДК “Укроборонпром” став Сергій Омельченко – колишній перший заступник директора “Укроборонпрому” Павла Букіна, що пішов з концерну через нову команду.

Під час керівництва останнього “хлопчики” зі “свинарчукгейту” розвернулися на державних підприємствах в повну силу. Сам Омельченко відповідав в концерні за юридичний блок, тож не міг не бачити хоча б краєм ока підозрілі оборудки на численних заводах. Нещодавно Офіс Президента вніс прізвище Омельченка у фінальний список кандидатів на Міністра ОПК.

Щодо власне концепції Данілова. Документ передбачає вибудовування чіткої піраміди ОПК, на чолі якої стоїть віце-прем’єр-міністр – міністр розвитку стратегічних технологій та інновацій.

До сфери управління нового міністерства передаються Державне космічне агентство та його 21 підприємства, Державна служба експортного контролю, Павлоградський хімічний завод, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки, а також державний концерн “Укроборонпром” з усіма його підприємствами.

Концепція Данілова зі створення міністерства ОПК

У кінцевому результаті Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки буде переназваний в Нацагенцію оборонного технологічного розвитку накшталт американської DARPA.

Створити нове міністерство чисельністю в 150 осіб планують вже в червні цього року. Перехідний період розтягнеться на 12 місяців. Тобто до липня 2021 року.

І лише після становлення міністерства концепція Данілова передбачає проведення трансформації “Укроборонпрому”. Власне, детальний опис самої трансформації в концепції відсутній. Лише кілька її загальних пунктів, а саме:

  1. Підпорядкування концерну новому міністерству.
  2. Призначення нового директора концерну та членів наглядової ради.
  3. Зміна організаційно-правової форми підприємств ОПК.

Щодо очікуваних позитивних результатів концепції Данілова, то її автори наголошують на:

  • Створенні єдиного центру прийняття управлінських рішень в ОПК.
  • Координації між державними та приватними суб’єктами ОПК.
  • Формуванні суб’єктності ОПК на рівні уряду.
  • Позитивній реакції експертних кіл.
  • Прискоренні трансформації та розвитку ОПК.

Поле битви за концерн

Зараз на очах публіки розгортається кабінетна війна за ресурси “Укроборонпрому”. За останньою інформацією, сумарні доходи концерну сягнули близько 40 млрд грн, тож не дивно, що охочих отримати контроль над концерном за рік президентства в оточенні Зеленського побільшало.

У команди Абромавичуса з’явився сильний суперник у кулуарних іграх, який публічно заявив, що буде боротися за концерн. На травневу зустріч в апараті РНБО, на якій вперше розглядалася концепція Данілова, представників “Укроборонпрому” не запросили. Хоча останні вже півроку просувають власну реформу, яку на старті підтримав Зеленський.

Концепція Абромавичуса з реформування Укроборонпрому

Варто пам’ятати, чому взагалі перед новим президентом постало питання реформування концерну.

  1. Корупція, яка вимиває ресурси з оборонних заводів.
  2. Виробнича застарілість та технологічна відсталість заводів, яка щороку зриває державне оборонне замовлення Збройних сил.
Читайте також:  Вони вбивають: в Україні і Сирії.

У конфлікті навколо “Укроборонпрому” є достатньо об’єктивних обставин, які можуть приректи запуск нового міністерства на провал.

Галузь ОПК є під прискіпливою увагою міжнародних союзників України в обороні проти агресії Кремля. Представники країн НАТО взяли участь у підготовці “Укроборонпрому” до трансформації. Вони допомагали в тому числі й фінансово для втілення реформи.

Трансформація сьогодні перейшла до стадії подачі законопроектів до парламенту. Тож буде дивно, якщо на Банковій раптом пригальмують. І почнуть реалізовувати іншу концепцію.

При цьому досі немає відповіді на питання: чому автори концепції Данілова впевнені, що міністерство буде ефективно управляти державними підприємствами? Взагалі, яке міністерство в Україні ефективно управляє підприємствами? Це рудимент, який дістався у спадок з часів планової економіки.

Мало хто знає, що те ж Міноборони управляє сотнею державних підприємств, половина з яких збанкрутувала саме під час управління міністерством.

У концепції Данілова також немає відповіді на питання, де брати гроші на створення нового міністерства в умовах економічної кризи. Немає жодних розрахунків, скільки таке міністерство буде коштувати платникам податків.

Власне, все впирається у фінанси. Згаданий в концепції Інститут інформатизації та моделювання економіки, вже цього року не отримав коштів на діяльність.

StateWatch має у розпорядженні унікального листа, в якому міністр економіки Ігор Петрашко просить КМУ виділити 18 млн грн на функціонування інституту з Фонду протидії коронавірусу.

Міністр зазначає, що у квітні цього року при перегляді бюджету парламент позбавив фінансування саме цей інститут, який тепер не має коштів на закупівлю комп’ютерної техніки, необхідної для проведення загального огляду ОПК. Огляд, між іншим, стартував при Зеленському, і покликаний виявити сильні та слабкі сторони галузі.

Тобто, про які нові міністерства та аналоги агенцій США йдеться, коли в бюджеті немає коштів навіть на функціонування Інституту, необхідного для розвитку ОПК?

Фото з листа Петрашка від 08 травня 2020 року

Ті ж самі фінанси доводять до банкрутства Павлоградський хімічний завод. У травні Кабмін був вимушений виділити з резервного фонду 133 млн грн на утилізацію ракетного палива на хімзаводі. Причина банальна. Коштів в бюджеті немає. Але є обов’язки перед міжнародними партнерами, які пильно слідкують, чи дотримується Україна стандартів утилізації. А також обов’язки перед ЗСУ щодо постачання нових ракет.

Ще торік Павлоградський завод попереджав Данілова про те, що не має ресурсів на створення виробничих потужностей для отримання сировини, що не виробляється в Україні, але потрібна для складових ракет та боєприпасів.

Фото з листа Павлоградського хімзаводу на Олексія Данілова від 25 листопада 2019 року

Фінальний акорд

Ідея створення надпотужного міністерства не нова. Вона періодично то виникає, то зникає ще з середини 2000-их років. Щоправда треба розуміти, що фінансові можливості України тих років та нинішнього року дещо різняться не на користь останнього.

Оборонно-промисловий комплекс є застарілою галуззю в Україні. Будь-які непередбачувані рухи можуть зруйнувати колос на глиняних ногах. А це в свою чергу загрожує національній безпеці України.

Із концепції Айвараса Абромавичуса реформи ДК “Укроборонпром”

Що у підсумку?

За повноваженнями сьогодні саме Володимир Зеленський відповідальний за ОПК та ДК “Укроборонпром”. Минулої осені розпочалася реформа концерну, яка може вивести весь вітчизняний ОПК на інший рівень. Очистити систему від боргів, корупції та впустити ще в радянську структуру іноземні інвестиції та культуру країн Північноатлантичного альянсу.

При правильному економічному підході новий холдинг, який буде створений після “Укроборонпрому” у співпраці з приватним ОПК та космічним кластером, може стати локомотивом економіки України.

На жаль, війни на планеті не припиняться ніколи. І не відомо, чи відступить Кремль з українських територій найближчими роками. Тому армії світу та України зокрема, потребуватимуть зброї та боєприпасів, які може дати оновлений “Укроборонпром”. Треба тільки не загальмувати на півдорозі.

 

0 0

Про автора

admin

Happy
Happy
%
Sad
Sad
%
Excited
Excited
%
Sleppy
Sleppy
%
Angry
Angry
%
Surprise
Surprise
%
Social profiles