Рейдерство під прикриттям депутатського мандата та під дахом Офісу Генпрокуратури, або як обібрати державу на два мільярди гривень, щоб тобі за це нічого не було? Вашій увазі – реальна історія про те як Генеральний Прокурор свідомо не помічає та по суті зливає кримінальну справу щодо масштабного розкрадання грошей державного банку людьми й компаніями, пов’язаними із чинним нардепом з Опозиційного блоку.
Вісім тисяч сумнівних операцій, сотні пов’язаних осіб і десятки компаній колись найбільшої торговельної мережі “Амстор” – це розслідування щонайменше на два мільярди гривень вкрадених з державного бюджету коштів. А ви лишень уявіть, що така масштабна справа опинилася в руках звичайного поліцейського слідчого із райвідділу. Так прокурорка Ірина Венедіктова прийшла на допомогу народному депутату Вадиму Новинському, і захистила його від звинувачення у розкраданні шалених грошей. А надто щастя Новинському пішло, після того, як його колишній адвокат Олег Татаров отримав роботу в офісі Президента України.
Справа щодо викрадення майна колишньої мережі супермаркетів “Амстор” тяжіє над Вадимом Новинським із дві тисячі чотирнадцятого року. Свого часу це була одна з найбільших торговельних мереж України. У передноворічні дні в грудні 2014 року компанії групи “Амстор” раптом почали змінювати власників. Події супроводжувалися силовими захопленнями. Майно, обладнання, нерухомість переходили на складне мереживо із пов’язаних осіб, але щоразу сліди вели до однієї і тієї ж людини – Вадима Владиславовича Новинського. Якщо супермаркети справді вкрали, виходить, що вкрав їх саме Новинський.
Красти не соромно, соромно, що впіймають. Cуди чітко визначили – супермаркети справді вкрали. Державному реєстратору подали підроблені документи, зібрання акціонерів ніколи не відбувалося. Та коли суд ухвалив рішення, магазини уже були виведені за угодами суборенди на нові компанії. Печерський суд арештував будівлі, і заборонив їх використовувати, але схема працювала і далі – “Амстор” вже не отримував за оренду нічого, обладнання оформили на нову юридичну особу – “Амстор рітейл трейд”. Це була прокладка, створена для махінацій з майном, разом іще з десятками компаній, – пізніше податкова визнала це офіційно. Мережа припинила існування, замість “Амсторів” почали відкриватися маркети інших брендів. Звісно вони платили за оренду магазинів, але платили вже не “Амстору”, а компаніям-прокладкам, пов’язаним із Новинським. А Новинський не економлячи витрачав гроші на власні проєкти. Часом досить парадоксальні. Ось, наприклад, засідання синоду Української православної церкви Московського патріархату. Митрополити зібралися у Харкові і засудили “антицерковні законопроєкти”. Саме тоді Верховна рада збиралася ухвалити закон про те, що кожна релігійна громада сама має визначати свою конфесію. Як гадаєте, при чому тут Новинський?
Неймовірного масштабу афера була реалізована на очах всієї країни і правоохоронної системи. Народний депутата Новинський та заступник голови офісу Презиента Татаров – ось, кому вдалося її прокрутити та отримати із неї найбільшу вигоду. І на тлі того, як всередині країни з державного банку за схемами, які кришуються згори, зникають мільярди, керівництво України іде просити мільярди в МВФ. Хто ж їх дасть, якщо свої всередині крадуть більше грошей, ніж позичає країна? І це питання до Президента. Бо Олег Татаров, – креатура Президента, Генпрокурор Венедиктова, – заступник Президента зі справедливості, керівник державного Укрексімбанку Євген Мецгер – особистий друг Президента. Якщо найближче оточення глави держави дозволяє собі таке, значить Президента це влаштовує?