Ось ніколи не думав, що до цього дійдуть руки. Вирішив поділитися своїми думками та думками бійців ЗСУ про ситуацію в армії, позитивні та негативні зміни в ній та про все, до чого дійшли руки.
Опишу також проблеми деякої техніки, котра є на озброєнні нашого війська. Я звісно не зможу дати хороший аналіз щодо бронетехніки, я в цьому не розбираюсь, тому я вислухав скарги бійців, котрі вони вже не можуть терпіти і написав їх сюди.
Пройдуся по БТР-3/4, машині МАЗ-Богдан, та частково по “Спартану”. Також напишу декілька слів про Яворівський полігон та іноземну допомогу зі сторони наших тимчасових союзників. Частини буде дві – ПОЗИТИВНІ та НЕГАТИВНІ нюанси.
Почну з полігону.
4 ПДР 2 ПДБ 25 ОПДБр в Яворові.Частина перша. Позитивні зміни в плані озброєння
Отже, як нам усім відомо, США, Канада, Литва, Великобританія та низка інших держав в рамках допомоги та обміну досвідом між нашими бійцями відправляє в Україну інструкторів. Найбільше їх зі сторони США. Американці навчають орієнтуванню на місцевості, картографії, маскуванню. Литовці – снайперській справі. Решта – решту. Для розвідників дещо інший посилений курс. Поспілкувався з бійцем 25 опдбр, котрий “навчався” з американцями з 82 та 101 ПДД, 3 батальйону 15 полку піхотинців та 6-й ескадрон 8 кавалерійського полку. Боєць воює вже третій рік. Багато що знає і вміє. Єдине, що йому сподобалося це навчання з американськими десантниками та литовцями. Більшість бійців ЗС США нічого нового не навчили ветерана БД. Так, ці курси хороша річ. Для піхоти, котра підписала недавно контракт (в Яворів лише контрактники їдуть), це прекрасний досвід. Але для солдатів, котрі бачили війну – мінімальний результат та користь. Радше наші навчали союзників.
Я запитував в наших бійців чи союзники щось розпитують про БД на Донбасі. Так, американці дуже цікавляться. Але більшість їхніх запитань таких:
1) Страшно?
2) Вам доводилося стріляти?
3) Там справді є/були росіяни?
Так, ви не одні голосно засміялися. Також кумедний випадок. Бере американець “прокачений” автомат бійця 25-ї бригади (рукоятка, коліматор і все таке), каже “Nice gun”. Дивиться на рік випуску: “What the fuck?”. Але були і змістовні запитання (абсолютна меньшість) щодо манери бою ЗСУ та НЗФ/ЗС РФ. І ще низка нюансів. Цитую нашого десантника і його вислів щодо американців: “Там некоторое из них реально были толковые ребята. Остальные – по большей части слоны. Да и мягкие они сами по себе. К нашим условиям они не сильно привыкли, не смотря на ихнюю технику и снаряжение.” Взагалі в Яворів прибуває батальйон від якоїсь бригади. Наскільки мені відомо, то кожна бригада повинна пройти через нього. Там вже були батальйони 72 омбр, 30 омбр, 24 омбр, 25 опдбр. Великим позитивним плюсом є те, що всі бійці, котрі пройшли Яворів та навчання з канадцями, отримають ось таку аптечку. Що до неї входить: пакет квік клоку, два бандажі, два турнікети, фольга для зігрівання, ножиці, маркер, рукавички, пластир та оклюзивні пов’язки (це пластир яким заклеюють грудну клітину, коли є пробиття легенів).
Окрім того постійні навчання, а саме “Сі Бриз”. Але куди важливіше і цікавіше те, що снайперські групи МП України (не тільки вони) їздять в Литву на тренування. Кину всього лиш фото обіду в ЗС Литви. Адже решта фото більше специфічні.
Плавно переходимо до іноземної допомоги нашій армії. Багато писати нема що. Думаю всім відомо, що ми отримали від США радари типу AN/TPQ-49 та AN/TPQ-36, 30 броньованих “Хамві” та близько 200 неброньованих. Також недавно передали і медичні машини. Не знаю як там з простими, але на броньовані є безліч нарікань. Серед них такі, як слабка броня, сильно кидає на ямах. Про те кому вони дісталися я напишу нище.
Окрім США були і інші країни, котрі пожаліли нас. Серед них і Німеччина. ФРН передали ЗСУ N к-сть медичних “Мерседесів”, котрі, згідно моїх спостережень, дісталися 28 омбр, 72 омбр та 79 одшбр.
Давно хотів поїхати в Болгарію. Тепер точно поїду 😀 Не буду тут розписувати якісь типові та банальні фрази про те, що на 3-й рік війни виникли проблеми з БК (взагалі, практично зі всім проблеми). Тому всього лиш сухо констатую факт – ВОГи та ракети до РПГ ми купуємо(!) в Болгарії. Ніби не новина, але все ж таки.
Ракети для РПГ. Раніше у нас таких не було.
Є і приємні новини. США минулого тижня передали Україні, безплатно, сигнальні міни. В ній передбачено 4 коліри: білий, червоний, зелений та жовтий. Плюси – летить вище, звук сильніший, встановлювати легше. Окрім цього на озброєння ЗСУ почали поступати і нові сигнальні міни українського виробництва, котрі по своїй формі являються копією радянської міни. Але в ній ті ж самі плюси, що і в американської.
Є і приємні новини. США минулого тижня передали Україні, безплатно, сигнальні міни. В ній передбачено 4 коліри: білий, червоний, зелений та жовтий.Плюси – летить вище, звук сильніший, встановлювати легше. Окрім цього на озброєння ЗСУ почали поступати і нові сигнальні міни українського виробництва, котрі по своїй формі являються копією радянської міни. Але в ній ті ж самі плюси, що і в американської.
Американська міна
Сигнальна міна українського виробництва.
Це позитивні зміни. Безумовно. Окрім боєприпасів союзники активно передають нам, знову ж таки, безплатно, ПНБ та тепловізори. Ось нещодавно передали ч-ну великої партії даних ПНБ і ось вони вже в армії. Розвідка N бригади. Кріпляться на шоломи. В розвідроті таких є 15. Ще 15 на кожен розвідвзвод батальйону (тобто по 5). Окрім цього мої друзі отримали нові вітчизняні берці. Відгуки надзвичайно позитивні. Цього тижня в Західних регіонах країни була паскудна погода. Дощі йшли цілий день. Бійці вдягнули нові берці і вийшли в автономний вихід в ліс на три дні. Взуття сухе! Це просто нонсенс для нашого війська. Нарешті зробили якісні берці та форму (так, тепер там новий матеріал. В рази кращий за попередній).
Берці та ПНБ.
Говорячи про форму не можу не згадати про закуплені Горки для 79 одшбр. Закупили їх в РФ для розвідників даної бригади. Кумедно. Що являється явною ознакою “російської присутності” в розумінні ЗМІ та балакаючих голів по ТБ? РПО “Шмель”, звісно ж. Ще весною 14-го українські СпН взяли в якості трофея дані РПО. Тоді так, це виглядало так, як це мало виглядати. Але пройшло два роки. ЗСУ десь там знайшли якийсь один РПО “Шмель” і досі тикають ним, як доказ “російської присутності”. Патріоти хавають. Але чомусь всі забувають про те, що восени 14-го 79 та 95 оаембр активно їх використовували в ДАП. ПС підтвердить мої слова 😉 Назву вам таку цифру – 10 тисяч. Приблизно стільки даних РПО було/є в Україні. Активно пішли в армію і застосовуються нашими бійцями на фронті. Я вам більше скажу, ведуть розробки по створенню власного РПО на базі “Шмеля”. Яскравим прикладом того, що тиловики ЗСУ залазять в найпотаємніші нори МО є те, що різко збільшилася к-сть НСВ на фронті. Їх не так багато, як РПО, але також відчувається їхня присутність.
Все, що вище згадано мною.
Також не являється новинкою те, що ми купуємо(!) “Харріси” в США. В нас поки що є серйозні проблеми зі зв’язком. На мою думку, ми би не купували американські радіостанції рівня взвод-рота (в нас використовуються на батальйонному рівні. В розвідників та СпН так, як повинно), якщо б не втратили підприємство в Криму. Будівля будівлею, але втрачена документація. Тому вони не варіант. На щастя є “Телекарт” в Одессі. Виготовляє також доволі гарні радіостанції. Ми їх почали закупляти.
Одеський “Телекарт” в N бригаді.
Польські шоломи для армійської авіації. 7 ОПАА:
На рахунок БЛА. Ще в 2015 році українські бійці літали в США на навчання операторів амеркианських БЛА. Від кожної бригади на 14 днів. Недавно ЗСУ закупили в США БЛА RQ-7. В бригаді N таких є 6 штук. В розвідроті 3 (два БЛА мають тепловізор, а один чомусь ні). Окрім американців в бригаді є і вітчизняні БЛА закуплені МО. А саме БЛА “Спектрум”. Їх також 3 штуки. Загалом, в бригаді N (тій самій) є 15 БЛА.
RQ-7
Джерело: feldherrnhalle.livejournal.com