Зеленський і “вагнерівці”. Влада намагаючись мінімізувати збиток від «вагнергейту», йде на ще більше погіршення відносин з Вашингтоном

Інтерв’ю Володимира Зеленського в програмі «VIP з Наталією Мосейчук» на телеканалі «1 + 1» тривало понад 50 хвилин. Але найбільший резонанс в соцмережах викликав короткий фрагмент, в якому президент вперше зізнався в тому, що спецоперація по затриманню «вагнерівців» дійсно проводилася і була зірвана.

«Була, але не наша»

Нагадаємо, що мова йде про операцію, яка проводилася в липні 2019 р. І що Зеленський публічно заперечував сам факт її проведення. 20 серпня минулого року він назвав маячнею інформацію про «злив» операції українських спецслужб з переправлення та затримання бійців російської ПВК «Вагнера», які в результаті цього «зливу» були заарештовані в Білорусі і пізніше видані Росії.

“Маячня. Я про це читав. Сумно, що деякі засоби масової інформації передрукували “Комсомольську правду” (здається, російську), зробили з цього сенсацію в Україні. Я не знаю ні про який “злив” якоїсь там операції», — сказав Зеленський в коментарі «Радіо Свобода».

Через місяць, 18 вересня, із спростуванням спецоперації по «вагнерівцям» виступив керівник офісу Зеленського Андрій Єрмак. «Детективна історія, яка вигадана від самого початку і до кінця. Взято кілька фактів з реальності, додані художні вигадки, і створилася масштабна історія, яка дійсно вражає. Але все не так смішно, а коли це стосується питання національної безпеки, — це зовсім не смішно», — заявив він в ефірі «Свободи слова Савіка Шустера».

Однак в грудні головний розслідувач міжнародної організації Bellingcat Христо Грозєв повідомив, що він працює над документальним фільмом про провал спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ по захопленню «вагнерівців» в Білорусі. Український журналіст Юрій Бутусов, знайомий з людьми з Bellingcat, припустив, що Bellingcat забезпечить провалу спецоперації максимальний міжнародний резонанс. «Причина такого резонансу — участь спецслужб країн НАТО, в тому числі США, в операції по захопленню російських терористів, частина яких воювала і на Донбасі, і в Сирії», — пояснив він.

На жаль для Банкової, навряд чи хтось міг би повірити в те, що Bellingcat просто переказує «Комсомольську правду». Втім, на щастя для Банкової, анонсований Грозєвим вихід фільму Wagnergate багаторазово затримувався і переносився. Інтерес до нього в українському суспільстві, спочатку перегрітий, поступово охолов.

І ось зараз абсолютно несподівано Зеленський змінив свідчення. «Це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ідея цієї операції — ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували в це питання, — правда. Те, що цього не сталося, — слава Богу, ми проявили суб’єктність в цьому важливому питанні», — заявив він в інтерв’ю «1 + 1».

Зеленський сам подзвонив Лукашенку

Але це ще не весь сюрприз. Далі Зеленський розповів про свою особисту роль у цій історії. «З Лукашенком Ви, до речі, спілкуєтеся зараз?» — запитала його Мосейчук. — “Зараз ні. Останній раз ми спілкувалися з ним по телефону, до речі, раз ми говоримо про “вагнерівців”, це те, де я був залучений в цю тему. Це коли “вагнерівці” були на території Білорусі, я подзвонив Олександру Григоровичу та сказав, що готовий передати повну інформацію щодо цих людей. Ми розуміли, які там прізвища, ми розуміли, хто вони такі… Я був впевнений, що він передасть нам цих вбивць. Але потім сталося те, що сталося, і після цього це була моя остання з ним бесіда. На жаль, сьогодні відносини такі».

Це визнання Зеленського викликало чималий ажіотаж у його політичних опонентів. Наприклад, партія «Європейська солідарність» відразу після виходу інтерв’ю Зеленського звернулася до нього із заявою: «Сьогодні ви фактично виступили з явкою з повинною. Сам подзвонив шістці Путіна Лукашенку і все розповів. В інтерв’ю ви багато говорили про державну зраду — і в цьому геніальному розслідуванні вийшли самі на себе».

Очевидно, цим своїм визнанням Зеленський викликає вогонь на себе. Йому зовсім не обов’язково було розповідати про свою розмову з білоруським диктатором, тим більше що сам Лукашенко про цей епізод не згадує.

Більш того, Зеленський навмисне створює помилкове враження, ніби саме через історію з «вагнерівцями» його відносини з Лукашенком зіпсувалися. «Це була моя остання з ним бесіда», — стверджує Зеленський, але факти свідчать про протилежне. Лукашенко видав «вагнерівців» Росії 14 серпня 2019 року, а менш ніж через два місяці, 4 жовтня, Зеленський і Лукашенко спільно провели в Житомирі Форум регіонів України та Білорусі. «Я вдячний Олександру Григоровичу за те, що Білорусь захищає Україну, наш суверенітет і територіальну цілісність», — заявив тоді Зеленський.

Лукашенко, у свою чергу, похвалився, що «серйозні передумови для взаємовигідного співробітництва створює відкриття українського ринку електроенергії. Ми вже уклали ряд комерційних контрактів на її постачання в Україну». На переговорах у розширеному складі, що відбулися в рамках форуму, Зеленський запропонував Лукашенку обговорити можливість подачі спільної заявки на проведення Олімпійських ігор. «Думаю, наші держави разом могли б поборотися за право проведення міжнародних спортивних змагань високого рівня», — погодився Лукашенко.

Загалом, тепла дружня бесіда, величезні спільні плани… І ніяких ознак того, що Зеленський нарікає на Лукашенка через «вагнерівців».

Єрмак — alter ego Зеленського

Але навіщо, власне, Зеленському викликати вогонь на себе? Заради чого він створює хибні версії, легко спростовувані фактами?

Виявляється, не заради чого, а заради кого. Заради Єрмака.

Мосейчук почала розмову із Зеленським про “вагнерівців” саме з Єрмака. «Його ім’я прозвучало і звучить в контексті вагнерівського скандалу про російських диверсантів, яких могли захопити і не схопили. Кажуть, що був витік інформації якраз з Офісу президента, і натякають, що Андрій Борисович причетний до цього. Скажіть, будь ласка, Ви давали завдання Службі безпеки або іншим органам перевірити причетність Єрмака. Або він для Вас поза підозрою?» — запитала Мосейчук.

Зеленський у своїй відповіді сказав навіть більше, ніж його питали. «Єрмак поруч зі мною не просто так. Я довіряю цій людині. Служба безпеки надавала мені і надає інформацію про все моє оточення і всіх моїх людей. Питання не про недовіру. Я просто знаю, я б не хотів потім втратити ту чи іншу людину. До Єрмака у СБУ, української розвідки нуль питань».

Нагадаємо, що СБУ і українська розвідка — це як раз ті органи, які, за твердженням Bellingcat, проводили спільно із західними партнерами спецоперацію по затриманню «вагнерівців». І ось зараз, виявляється, Зеленському дуже важливо переконати українське суспільство, що Єрмак — поза підозрою. Саме для того, щоб відвести підозри українського суспільства від Єрмака, Зеленський і перемикає увагу на свою розмову з Лукашенком.

Підкреслимо: суть скандалу навколо «вагнерівців» в тому, що після наради на Банковій стався витік інформації — і в результаті спецоперація була зірвана. У зв’язку з цим витоком найбільш часто згадувалося прізвище Єрмака. А розмова Зеленського з Лукашенком сталася вже після витоку і після того, як операція була зірвана. Якби операція не була зірвана, то ніякої потреби в розмові з Лукашенком взагалі не було б. Літак з «вагнерівцями» спокійно вилетів би з Мінська в напрямку Туреччини та був би спокійно посаджений в Києві для упіймання російських терористів.

Отже, Зеленський ризикує іміджем і репутацією (які йому ще знадобляться, якщо він планує на другий термін) тільки заради того, щоб відвести підозри від керівника свого офісу. Фактично це визнання виняткової ролі Єрмака в нинішній системі влади. Єрмак — це навіть не віцепрезидент. Це alter ego («друге я») Зеленського.

До речі, у відповідях Зеленського дуже чітко чуються фрази Єрмака. «Завжди повторював і повторюю: я прийшов з цим президентом і з ним піду. Я б ніколи не пішов би в політику, якби не він. Я тут з ним і для нього», — заявив Єрмак в інтерв’ю, яке вийшло на “Лівому березі» рік тому, 17 червня 2020 р. «Він прийшов зі мною, він піде зі мною», — це слова Зеленського про Єрмака в інтерв’ю «1 + 1».

Чого боїться Банкова

Тут саме час запитати себе, а чому взагалі Зеленський вирішив поговорити з Мосейчук про «вагнерівців». «1 + 1» — це телеканал, на якому Зеленський пропрацював багато років. І немає ніяких сумнівів в тому, що інтерв’ю в програмі «VIP з Наталією Мосейчук» було ретельно зрежисоване. Якби навіть випадково через помилку одного зі співрозмовників прозвучали неправильні питання або неправильні відповіді, все це було б прибрано при монтажі.

Кілька днів тому з’явилася інформація про те, що керівник журналістського проєкту Billingcat Христо Грозєв пообіцяв вихід фільму-розслідування про операцію по «вагнерівцям» на другу річницю спецоперації. Можливо, мається на увазі 29 липня — саме в цей день два роки тому «вагнерівці» були затримані в Білорусі, і це означало крах спільної операції українських і західних спецслужб. Але головний збіг не в цьому, а в тому, що як раз в кінці липня Зеленський повинен прилетіти до Вашингтона на переговори з Джо Байденом. Тобто зустріч президентів України і США буде проходити на тлі демонстрації мережею Netflix документального фільму Billingcat про те, як оточення президента України зірвало операцію по захопленню російських терористів, в якій брали участь спецслужби країн НАТО, в тому числі США.

Оскільки раніше вихід фільму Грозєва неодноразово відкладався, можна було б припустити, що його взагалі давним-давно викупили і він ніколи не з’явиться на телеекранах. Але у СБУ, напевно, є якісь контакти, з допомогою яких можна було дізнатися реальну ситуацію.

Мабуть, на Банковій впевнилися, що на цей раз відстрочки не буде і фільм дійсно вийде. Тому і було вирішено включити в інтерв’ю Зеленського фрагмент про «вагнерівців» — як превентивний захід.

Однак тут потрібно відразу уточнити: все, що розповів Зеленський «1 + 1», призначено винятково українському глядачеві, а не американському. На Банковій бояться реакції саме українського суспільства, ось і спробували запобігти. Уже сам факт того, що Зеленський почав публічно давати свідчення у цій справі, говорить про те, що страх на Банковій є.

Навіщо Зеленський прирівняв Протасевича до «вагнерівців»

У зв’язку з цим примітно ще одне визнання, яке зробив Зеленський в інтерв’ю «1 + 1». Він чітко продемонстрував своє ставлення до західних спецслужб, які брали участь у спецоперації по затриманню «вагнерівців».

Ознаки такого ставлення на Банковій стали вгадуватися ще місяць тому, після того як 23 травня в Мінську здійснив екстрену посадку літак ірландської авіакомпанії Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса. Засновник Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич, який перебував на його борту, був затриманий опричниками Лукашенка. Щоб посадити літак, білоруський диктатор наказав підняти винищувач. Природно, західні країни обурилися і стали придумувати для Лукашенка різні покарання.

Так ось, саме тоді деякі українські діячі і блогери (причому ті ж самі, які раніше голосно кричали, що ніякої спецоперації не було і все це російський фейк) стали активно доводити, що посадка режимом Лукашенка літака з Протасевичем — це точнісінько така ж спецоперація, як та, яка планувалася по затриманню «вагнерівців». Мовляв, в обох випадках мова йде про примусову посадку на своїй території чужого літака, а значить, ми отримали б такі ж санкції і такий же осуд від Заходу.

Насправді негативну реакцію Заходу викликав, звичайно ж, той факт, що режим Лукашенка посадив у себе чужий літак заради піймання політичного опонента. Протасевич для багатьох, в тому числі на Заході, став символом опору режиму Лукашенка. І вкрай неймовірно, щоб негативну реакцію Заходу викликало піймання українськими та західними спецслужбами «вагнерівців» — російських найманців, що відзначилися військовими злочинами в Україні та Сирії.

Проте, Зеленський в інтерв’ю «1 + 1» озвучив саме таку версію. «Ми з вами бачили, що сталося в Білорусі, як посадили літак і чим це закінчилося. Чим закінчуються такі випадки, до якої ізоляції країни призводять такі спецоперації», — заявив він.

Як ми вже відзначили в самому початку, він приписав всю цю спецоперацію «іншим країнам», а Україну в неї, мовляв, тільки намагалися втягнути. І він, як бачимо, на цьому не зупинився, а вирішив дискредитувати цю спецоперацію, поставивши її в один ряд з ганебними діями режиму Лукашенка.

Поки такими порівняннями займалися третьорозрядні діячі і блогери, близькі до Банкової, це була одна історія. Так би мовити, дрібні ексцеси внутрішньої політики. Але коли те ж саме дозволив собі президент України, це напевно не залишиться без уваги.

Загальний висновок з усього цього в тому, що наша влада, намагаючись мінімізувати свій внутрішній збиток від «вагнергейту», йде на ще більше погіршення відносин з Вашингтоном. Здавалося б, перед зустріччю з Байденом Зеленський мав би уникати подібних дій. Але на Банковій, схоже, вважають по-іншому.