Цього тижня партія Зеленського зі своїми союзниками проголосували закон 3508-д, згідно з яким, Зеленський подарував олігархам не тільки 100 мільярдів гривень з наших кишень, а заставив нас з вами платити кожен рік за електроенергію, яку споживають заводи олігархів – це 150 мільйонів гривень на рік. Фірташ, Пінчук, росіянин Бабаков, бандит Юра “Єнакіївський”, терорист Андрєєв – дуже дякують особисто Зеленському.

Агія Загребельська

Пінчук, Бабаков, Іванющенко та Андрєєв завдяки 3508-д «позеленіли», що зекономить їм чимало грошей, бо за них платитимуть всі інші.

В Україні один з найвищих в Європі зелених тарифів. Виробникам зеленої електрики цей тариф оплачує кожен з нас:

– бізнес, державні та комунальні установи – в тарифі на передачу електрики (вони платять Укренерго, а звідти – СЕС та ВЕС);

– населення – податками в бюджет, звідки також оплачується 20% тарифу (~ 10 млрд.грн./рік).

Але олігархи не дуже хочуть ці високі зелені тарифи платити, особливо враховуючи, що їх заводи є одними з найбільших споживачів електрики. Тому постійно шукають способи цю плату з себе зняти.

Так, влітку минулого року парламент проголосував за закон 3658, який звільняв від сплати зеленого тарифу заводи так званої «зеленої металургії». Закон відніс до них ті, що виплавляють сталь за допомогою електрики та їх викиди CO2 не більше 250 кг на тону сталі.

Під ці критерії потрапляють заводи Інтерпайпсталь, Електросталь, Азовелектросталь, Енергомашспецсталь та Дніпроспецсталь, які належать:

– олігарху Віктору Пінчуку;

– Олександру Бабакову – підсанкційному депутату РФ, який голосував за анексію Криму;

– Юрі «Єнакієвському», який переховується в РФ від кримінальної відповідальності за «тітушню» на Майдані;

– Ігорю Андреєву – одному з найбільших олігархів так званої «ДНР».

Читайте також:  Украина без единого выстрела уничтожила 2 российских истребителя – росСМИ

Тобто ці заводи, отримавши статус «зеленої металургії», сплачували б пільговий тариф за передачу електрики «Укренерго» без включення до нього «зеленого тарифу». В грошах це більше 150 млн.грн. на рік.

Але:

– ці гроші комусь треба буде покривати, і в результаті цю різницю за них заплатять інші бізнесмени, державні та комунальні установи (так школа платитиме за Бабакова);

– «зеленість» цих заводів м‘яко кажучи сумнівна, і всім причетним зрозуміло, що до зелених технологій ця пільга ніякого відношення немає (тобто Бабаков отримав від нашої держави пільгу фактично просто так);

– да і з’явилась ця норма в законі після підтримки парламентом поправки авторства Кисилевського, нині депутата, а раніше працівника «Інтерпайпу» Пінчука (олігарх не хоче платити один з найдорожчих в світі зелених тарифів, тому маючи своїх депутатів в парламенті, зробив для себе виключення).

Очікувано піднявся шум. Серед опонентів «зелених металургів» опинилися майже всі залучені до цього процесу державні органи, Європейська бізнес асоціація, Американська торгівельна палата та виробники зеленої електрики.

Через це більше року уряд не міг прийняти порядок, за яким цим заводам надаватиметься статус зеленої металургії та видаватиметься довідка, що і буде підставою для нарахування пільгового тарифу. Отже закон на папері був, а на практиці не діяв. Та пільгу заводи де-факто не отримали.

До цього вівторка 13 липня.

У проголосованому законі 3508-д про врегулювання заборгованості по газу, дивним чином з’явилась норма про зелену металургію. Нею визначається порядок отримання довідки та статусу «зелених».

Отже 13 липня депутати розблокували пільгову ціну на електроенергію для Пінчука, Бабакова та Іванющенко. А весь інший бізнес та соціальні установи продовжуватимуть платити дорогий «зелений» тариф, який стане ще більшим, бо до нього додадуть покриття витрат на цю пільгу.