Днями волонтерський проект InformNapalm опублікував розслідування про кремлівську пропаганду у Франції, яка маскується під гуманітарну діяльність.“Була собі у Верхній Савойї (Франція) громадська організація, створена для допомоги “українським біженцям з Донбасу”. Її перша назва була «ВОСТОК – Взаємодопомога та солідарність без кордонів і політики». Керували нею Єлєна Ковріґіна-Руфо (голова, фото див. нижче), Марія Фійон-Робен Бондаренко (секретар), Патрісія Бакрі (скарбник).

Єлєна Коврігіна

Зараз її назва звучить «Восток Франція – Солідарність Донбас» (ВФСД) і про “без політики” мова вже не йде. Ця структура, яку вважають за серйозну про-пунітці у Франції, могла і далі собі існувати, допомагаючи цивільному населенню через своїх українських партнерів, як наприклад жіночка з Харкова, яка передає посилки через блокпости української армії. Все це не є чимось підсудним, враховуючи жалюгідне становище, в якому опинилось місцеве населення на окупованому Донбасі. Але деякі деталі привернули нашу увагу, зокрема велика кількість членів організації бере дуже активну участь у розповсюдженні кремлівської пропаганди у Франції.

Але про усе по черзі

Майже одразу після своєї реєстрації ця громадська організація почала займатись зовсім не гуманітарними справами. Зокрема, вже у грудні 2014 р. її секретар, Марія Фійон, активно включилася в інформаційну війну. 21 грудня 2014 р. в ефірі російського «Пєрвого Каналу» ця “незаангажована особа” розповідала що змогла особисто пересвідчитись у трагедії Донбасу.

Пізніше, 21 лютого 2015, ГО ВФСД виступила спів-організатором, разом з ГО Новополь – самопроголошеною офіційною представницею “ДНР” у Франції – мітингу перед посольством України у Парижі. Єлєна Ковріґіна-Руфо з’явилася на ньому з Андре Шанклю, у минулому активістом ультра-правої ксенофобської організації Група Союз Захисту (GUD). Навряд чи вже на той момент можна було говорити, що у діяльності ВФСД не було політики, і відповідна згадка у назві ГО зникає, про що свідчить документ надісланий до префектури.

Маніфестація у Парижі під посольством України

Про-путінські активісти добре відомі використанням маніпулятивних зображень та інсценізацій. 

Протягом 2015 року ГО знаходить собі нового друга та члена в особі Ніколи Мірковіча, сербського сувереніста добре відомого розповсюдженням агресивної кремлівської пропаганди. Разом з Єлєною Ковріґіною він бере участь у гуманітарно-пропагандистській місії на Донбасі. У цьому до них долучається Ксавьє Моро, автор текстів сповнених ненависті до України, спів-власник охоронної фірми «Сокол» (зареєстроана у Москві) та аналітичного центру Stratpol.

На окупованих територіях команда ГО ВФСД співпрацює з групою “Славянє”. Серед друзів Єлєни Ковріґіної є, окрім інших, французький найманець Сєрґєй Мюньє, про якого ІнформНапалм зробив окреме розслідування.

Діяльність ГО ВФСД регулярно висвітлюється пропагандистськими агенціями – такими, як ДОНі, розташованому у Донецьку, як відомо з EgorovaLeaks, активно співпрацює з російськими спецслужбами, допомагаючи їм “фільтрувати” іноземних журналістів. Французький сайт СтрітПресс присвятив цій агенції частину своєї статті.

У січні 2016 р. ГО ВФСД організовує захід у Женеві (архів, альбом,афіша) за участі про-путінців Крістін Девьє-Жонкур, яка активно співчуває “повстанцям”, вищезгаданого Ксавьє Моро та Елен Рішар-Фавр, письменниці яка тримає про-Кремлівський блог на сайті газети “Tribune de Genève”. Під час заходу з одного боку проходить збір коштів, а з іншого Ксавьє Моро представляє свою анти-українську книжку, яка настільки далека від реальності, що він заслужив за неї статус експерта з “віртуальної України”.

Скоріше за усе, зв’язки пропагандиста Моро з асоціацією Vostok є настільки тісними, що він навіть зробив рекламу асоціації – відео було показано на сайті Алена Сораля “Рівність і примирення”.

Паралельно з так званою гуманітарною діяльністю Моро і Мірковіч беруть участь у інших зустрічах. У лютому 2016 р. вони є учасниками круглого столу у Москві, організованому Російським Інститутом Стратегічних Досліджень, за участі фашистського ідеолога Алєксандра Дуґіна. Нагадаймо, що Російським Інститутом Стратегічних Досліджень керує Міхаіл Фрадков, колишній шеф Служби Зовнішньої Розівдки Росії.

У травні 2016 р Мірковіч та Моро знову вирушили на окупований Донбас. Асоціація усе ще представляла їхню поїздку як виключно гуманітарну місію, тоді як ці панове брали участь у нарадах окупаційної влади “республік”, що підтверджує ця стаття. Серед учасників круглого столу, як і попереднього разу, було помічено Емануеля Леруа (колишній член Національного Фронту, близький радник Марі Ле Пен), а також Крістель Неан з DONi та Елен Сідорову, редактора пропагандистського журналу “Sans frontières”.

На фото: Ф. Міґо, Е. Леруа, Е. Сідорові, Н. Мірковіч

Цей факт не перешкодив “мирній”, “гуманітарній”, “неполітичній” асоціації стати під кінець 2016 р. організацією суспільного інтересу у Франції.

Це також не стало перешкодою її керівникові, Єлєні Ковріґіній, в інтерв’ю для радіо Annecy уникати розмови про свої темні зв’язки або про звинувачення у нефективному використанні фондів, які у більшості своїй послужили для фінансування поїздок членів асоціації.

Ф. Ґрюмель-Жакіньйон у «ЛНР», фото © LuganskInformCenter

Кінець-кінцем, це не заважає асоціації вербувати нових членів. У такий спосіб 9 лютого 2017 р. дехто на ім’я Франсуа Грюмель-Жакіньйон, називаючи себе членом асоціації, поїхав до Первомайська, окупованого силами так званої ЛНР. Згідно інформації depo.ua, метою його візиту було донести до французів “як українська армія стріляє по жилих кварталах ЛНР”.

Кремлівська пропаганда, подана під закуски та російську музику, прикрита гуманітарною діяльністю засвідченою вивіскою організації “суспільного інтересу”, ще матиме свій золотий час у Франції.”

Читайте також:  Украинцы просят депортировать Саакашвили на родину (петиция)

Читайте також: