Зокрема, замість регулювання змісту контенту варто зосередитися на протидії його поширенню.

Учасники тематичної дискусії на міжнародному громадсько-політичному форумі «Democracy in Action: Zero Corruption»резюмували, що ключові кроки для протидії російській і китайській дезінформації — вивчення, регулювання та об’єднання.

 

Зокрема Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа» зауважила, що, по-перше, Україна й міжнародні партнери мають спонукати зміни в законодавствах, які би підсилили фінансову прозорість ЗМІ та внеможливили б існування дезінформаційних майданчиків. По-друге, треба спонукати підтримувати якісні ЗМІ. По-третє, слід докладати зусиль для об’єднання, зокрема з бізнесом задля підтримки рекламними майданчиками, грантами тощо. Також потрібна консолідація дій у міжнародних структурах, зауважила спікерка.

 

Пітер Померанцев, старший аналітик Університету Джона Гопкінса, директор ініціативи «Арена» резюмував, що протидіяти дезінформації потрібно в двох площинах — забезпечити регулювання та належну комунікацію з аудиторією. Щодо першої він нагадав, що дезінформація насамперед — це скоординована поведінка, а не зміст контенту. Пітер Померанцев вважає, що слід забезпечити правові засоби протидії дезінформації, але регулювати потрібно «не свободу слова і контент», а поширення. Зокрема заборонити створення мереж облікових записів усередині країн та закордоном, зауважив спікер. По-друге, за словами Пітера Померанцева, «ми маємо розуміти наші аудиторії краще, ніж пропагандисти, взаємодіяти прозоро, демократично і розуміти, що йде на користь.

 

У розрізі китайської дезінформації Девід Шуллман, старший радник Міжнародного республіканського інституту, зауважив, що країнам важливо розуміти, як китайська комуністична партія формує інформаційний простір у них країнах і світі загалом. По-друге, за словами спікера, країнам потрібен «здоровий журналістський блок», щоби не було плідного ґрунту для формування китайського дезінформаційного поля.

 

 

Оксана Романюк, Наталія Лигачова, Давід Стулік, Любов Цибульська, Катерина Крук, Девід Шуллман, Пітер Померанцев

 

Читайте також:  С чем воюют сегодняшние "комбаты"? Комбат "Айдара" Лихолит Валентин Станиславович "воюет на передовой" с круглыми суммами

Катерина Крук, менеджерка з питань публічної політики Facebook в Україні, наголосила, що важливо інвестувати в місцеві організації й фактчекерів і вирішити проблему загального регулювання. Однак Facebook може протидіяти дезінформації тільки в межах своєї платформи, а оскільки проблеми, за словами спікерки, сфокусовані в кількох шарах, то й вимагають багатовекторного вирішення. Facebook зі свого боку працює над поширенням у різних країнах спеціальних сервісів — програм для журналістів, Індексу якості новин тощо; з часом вони будуть доступні й в Україні, сказала спікерка. «За останні роки нам не бракує координації між Facebook і українськими активістами і інституціями. Ми почули звернення України і створили канали співпраці», — додала Катерина Крук. Для протидії дезінформаційним кампаніям потрібно концентруватися на поведінці і мотивації зловмисників, резюмувала вона.

 

Давід Стулік, керівник Східноєвропейської програми безпекового центру «Європейські цінності» у Чехії, ексречник представництва ЄС в Україні Давід Стулік звернув увагу на розвиток медіаграмотності та критичного мислення,  проведення журналістських розслідувань про носіїв пропагандистських тез і джерела їх фінансування, а також порадив Україні залучати діаспору, зокрема в Чехії.

 

Любов Цибульська, керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України зауважила, що Росія працює проти України в 7 – 8 напрямках: військовий, кібератаки, медіа, корумповані політики, церква, ультраправі/ліві, громадські організації. «Коли ми говоримо винятково про боротьбу з дезінформацією, це все одно що гасити пожежі. Ми мусимо дивитися на всю лернейську гідру, у неї багато голів», — сказала Любов Цибульська. — Треба працювати в усіх цих напрямках і, насамперед, розслідувати діяльність і фінансування агентів впливу».

 

На думку Любові Цибульської, проти чужих наративів потрібно виставляти власні й робити це спільними зусиллями держави й суспільства. «Який би позитивний наратив держава не запропонувала, якщо його не підхопить громадянське суспільство, медіа і громадяни, він ніколи не буде успішним, — зауважила вона. — Об’єднання громадських організацій, об’єднання журналістів і особливо об’єднання держави і громадянського суспільства — запорука успіху в протидії дезінформації. Росія таргетує нашу єдність. Це сигнал, що нам потрібно робити — об’єднуватися, а не сваритися». Любові Цибульська додала, що Україні важливо навчитися не толерувати олігархічні медіа, показувати міжнародним партнерам сильні сторони і реформуватися в слабких місяцях.

Читайте також:  "Блокада ОРДЛО": нардеп напал на сотрудника полиции

 

Нагадаємо, під час дискусії «Міжнародна відповідь на дезінформацію» експерти також обговорили тенденції проросійських й антизахідних меседжів в українському медіапросторі та китайських дезінформаційних кампаній. Давід Стулік, керівник Східноєвропейської програми безпекового центру «Європейські цінності» у Чехії, ексречник представництва ЄС в Україні, зауважив, що наразі Україна перемагає в інформаційній війні.

 

Міжнародний громадсько-політичний форум Democracy in Action організували громадська організація «Центр Протидії Корупції», голова конференції Ганна Гопко, мережа захисту національних інтересів «АНТС» і більше 30 громадських і міжнародних організацій та медіа. Як зауважили організатори, форум відбувається за тиждень до зустрічі президента США Джо Байдена з президентом РФ Володимиром Путіним, перед самітами «Великої Сімки» та НАТО. Форум відбувся 7 – 8 червня в Києві за участю 65 спікерів з усього світу — лідерів країн, представникв НАТО, Пентагону та ФБР, Єврокомісії та Європарламенту, громадських діячів, журналістів-розслідувачів. Мета — спільний пошук рішень гібридних загроз демократії.