За своїми характеристиками приціли вітчизняного виробництва є одними з найкращих в Україні, а деякі навіть не мають аналогів у світі.

Державне підприємство «Ізюмський приладобудівний завод» спеціалізується на розробці й виготовленні високоточних оптичних, оптико-механічних та оптико-електронних приладів. Зокрема, оглядові прилади з «ізюмською призмою» встановлено на українських бронетранспортерах БТР-3, БТР-4, «Дозор-Б», танках «Булат» та «Оплот», а лазерними приладами наведення оснащено сучасні переносні протитанкові ракетні комплекси, такі, як «Стугна-П» та «Корсар». За своїми характеристиками ці вироби по праву вважаються одними з найкращих в Україні, а деякі з них навіть не мають аналогів у світі. Наприклад, система лазерного наведення ракети для вертольотів має вагу лише 4 кг, а точність її супроводу становить 25 см. Це настільки високий показник наведення, що дає змогу поцілити, як то кажуть, «у кватирку». До речі, саме такою системою буде оснащено модернізований (за українською версією глибокої модернізації) вертоліт Мі-24.

Одна із сучасних серійних розробок підприємства — прилад наведення ПН-КУ для легкого протитанкового комплексу «Корсар», який виготовляє столичне конструкторське бюро «Луч». Попри його малі габарити й вагу в 4,5 кг, він забезпечує наведення ракети на віддаль до 2,5 км. Прилад оснащено лазерним каналом управління та візирним каналом, через який супроводжується ракета. Точність його наведення — у межах +/- 250 мм.

На цьогорічній виставці «Зброя та безпека» також представили модернізовані прилади нічного бачення (ПНБ) і танкові приціли для командира танка й механіка-водія. Завдяки встановленню електронно-оптичного перетворювача (ЕОП) третього покоління значно поліпшилися їхні характеристики. Зокрема, сучасний ПНБ збільшив дальність прямої видимості до 300 м, тоді як раніше цей показник був утричі меншим. Окрім того, механік-водій упевнено керує бойовою машиною вночі. До речі, деяка кількість таких приладів уже пройшла практичні випробування, і їх постачають у Збройні Сили України.

Читайте також:  Український арсенал: штурмова гвинтівка «Малюк»

Також вартий уваги оптико-електронний прилад нового покоління для легкої бронетехніки. Граничний рівень освітленості попередніх моделей дає змогу здійснювати прицільну стрільбу лише ясної ночі, а от в умовах суцільної темряви це неможливо. За словами начальника спеціалізованого конструкторсько-технологічного бюро приладобудування цього підприємства Миколи Корсуна, прилад нового покоління обладнали тепловізором. Він формує на моніторі картинку із чітким зображенням цілі, ніби за бортом ясний день, і забезпечує її виявлення на віддалі до 5 км.

Продемонстрував мені Микола В’ячеславович й одну з перспективних розробок — приціл коліматорний ПКП-12,7 для великокаліберного кулемета. Його створено за сучасними закордонними аналогами, і він дає змогу здійснювати прицільну стрільбу на відстанях від 200 до 1200 м. Водночас точка прицілювання фокусується на вибраному для знищення об’єкті незалежно від того, під яким кутом на нього дивишся крізь приціл. Він також має великий кут огляду, що дає змогу не лише спостерігати за ціллю, не притуляючись обличчям до прицілу, а й стежити за навколишньою обстановкою.

Такі сучасні прилади створюють на високотехнологічному обладнанні. Уже готові вироби проходять низку обов’язкових випробувань у спеціальному центрі тестування. Зокрема, ідеться про механічні випробування на стійкість до вібрації та ударів, які техніка повинна витримати під час транспортування, десантування та в умовах реального бою. Наявна апаратура дає змогу перевірити прилад на стійкість до таких великих перевантажень, які утворюються, наприклад, під час пострілу з артилерійських систем великих калібрів.

Прилади також випробовують у спеціальних камерах, де створюються різні кліматичні умови. Зокрема, у кліматичній камері їх перевіряють на вплив як високих (від +50 або навіть +120 градусів), так і низьких температур (від -20 до -60 градусів). Тестують їхню стійкість і до запотівання, перевіряють і на герметичність. У камері «соляного туману» тестують вироби, які експлуатуватимуть на кораблях вітчизняних ВМС ЗС України.

Читайте також:  ГП Антонов ищет $703 млн на запуск серийного производства

Сергій ВОРОНКОВ

na.mil.gov.ua