У більшості українців не має сумнівів, що настав час для змін у діяльності головної спецслужби країни. Це розуміють усі: пересічні громадяни, керівництво країни, іноземні партнери. На сьогодні проблемні питання щодо реформування органу, покликаного забезпечувати національну безпеку, в основному, концентруються навколо доцільності збереження за Службою завдань та функцій протидії корупції, організованій злочинності та участі у забезпеченні економічної безпеки. Не зважаючи на апелювання «прихильників» позбавлення Служби цих повноважень, питання їх передачі на створені в Україні таких антикорупційних органів як НАБУ, НАЗК, САП та ДБР досить складне. Спробуємо розібратись в цій ситуації без зайвих емоцій.
Не слід нагадувати, що останні п’ять років країна, всі її правоохоронні та спеціальні служби працюють в умовах, у яких вони ніколи не працювали. Особливо це стосується СБУ, яка з 2014 р. змінила пріоритети зовнішньої загрози для України і активно протидіє розвідувально-підривній діяльності спецслужб Росії. СБУ досить успішно виконує функцію «щита і меча» держави, забезпечивши належне реагування на внутрішні та зовнішні загрози національній безпеці.
Багато чого змінилось і в напрямку протидії СБУ корупції та організованій злочинності. Перш за все, докорінно змінилася сутність організованої злочинної діяльності в Україні. Якщо у 90-х роках минулого століття в Україні вона виглядала як організовані злочинні угруповання насильницького характеру, то сьогодні організована злочинність в Україні інкорпорована у транснаціональні організовані злочинні угруповання, особливо у сфері наркоторгівлі. При цьому, міжнародна злочинність все частіше діє під «прикриттям» спецслужб, які таким чином намагаються розхитати політичну та економічну ситуацію в країні. Все частіше Службою фіксуються випадки проведення іноспецслужбами спецоперацій проти України з залученням кримінальних угруповань. Особливо це стосується випадків, коли корупційні діяння вчиняються не лише з метою власного незаконного збагачення високопосадовців-корупціонерів, а навмисно задля завдання на шкоду державній безпеці України. Вочевидь прояви корупції в державних органах, насамперед у вищих ланках державної влади, не можуть проходити без завдання шкоди інтересам, іміджу держави чи державній безпеці в цілому. Яка із новостворених антикорупційних структур зможе ефективніше ніш підрозділи Главку «К» СБУ розібратись в ситуації, коли для просунення власних інтересів, спецслужби, зокрема РФ, намагаються впровадити в державні органи та приватні підприємства своїх «агентів впливу» з числа кримінального середовища, з використанням підкупу, залякування та інших проявів впливу?
Відповідь очевидна — саме Служба безпеки України має досвід, фахівців та має протидіяти всім корупційним явищам, які загрожують державній безпеці. Звісно, в сучасних реаліях зі збереженням у складі СБУ функції протидії організованій злочинності, потрібно надати їй виразну контррозвідувальну спрямованість. Так вважають і в більшості європейських держав та країн-членів НАТО, зокрема, Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Греції, Іспанії, Італії, Франції, Польщі, де здійснення боротьби з організованою злочинністю покладено на спеціальні служби. До речі, про необхідність участі реформованої СБУ у боротьбі з організованою злочинністю також наголошено у національних стратегічних документах, зокрема, у Воєнній доктрині та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України.
Те ж саме стосується і дискусії щодо доцільності участі СБУ у забезпеченні економічної безпеки. Навіть серед депутатського корпусу часто лунають заяви щодо необхідності позбавлення СБУ права розслідувати економічні злочини. При цьому, більшість «експертів» не зовсім розуміють (або роблять вигляд, що не розуміють) принципову різницю між поняттями «забезпечення економічної безпеки» і «боротьба з економічними злочинами». Насправді, у підслідності слідчих органів Служби на сьогодні відсутні економічні злочини. Певною мірою до економічних злочинів, які на сьогодні підслідні СБУ, можна віднести злочини, передбачені ст. 201 КК України, тобто контрабанду. Однак, т.з. «товарну контрабанду» було декриміналізовано ще у 2011 році, наразі вона становить собою порушення митних правил, що є компетенцією митних органів.
По суті, з 2011 року Служба вже не проводить документування економічних злочинів, не відшукує факти вчинення фінансових злочинів, а відповідно до визначеного функціоналу здійснює контррозвідувальний захист інтересів держави в сфері економічної безпеки. А це, в першу чергу захист від посягань іноземних спецслужб на критичну інфраструктуру України, зокрема, об’єкти фінансово-економічної сфери, паливно-енергетичного, оборонно-промислового, наукового, агропромислового, транспортного комплексів, а також інтелектуальної власності й екологічної безпеки. Інша річ, що Служба не може стояти осторонь, коли в ході контррозвідувального захисту об’єктів критичної інфраструктури виявляються економічні злочини (в такому випадку матеріали передаються за підслідністю), або якщо за вказівкою прокуратури кримінальне провадження передано до СБУ для дорозслідування.
Тому, контррозвідувальний режим на об’єктах економіки, який поєднує в собі економічну та контррозвідувальну складові, повинен залишитися прерогативою саме СБ України, яка має для цього необхідний досвід, сили та засоби. До речі, іншого контррозвідувального органу з такими повноваженнями в сфері економічної безпеки в Україні не існує.
З огляду на це, дискусія щодо позбавлення СБУ функцій контррозвідувального захисту економіки держави виглядає принаймні як недалекоглядна. Про це свідчить і практика контррозвідки провідних країн світу, де в центрі уваги наразі – сприяння силами і засобами контррозвідки захисту економічного потенціалу, підтримки конкурентоспроможності національної економіки. Недарма, у 2007 році вперше в історії США було ухвалено Національну контррозвідувальну стратегію, яка серед пріоритетних завдань контррозвідки визначає протидію спробам іноземних компаній «незаконно отримати доступ до технологій, на створення яких підприємці США витратили мільярди доларів».
Наостанок, треба зазначити головне. В умовах гібридної війни, військової агресії, диверсійних та терористичних проявів, перед СБУ стоять нові виклики. Відповідно, цілком обґрунтована зміна завдань, переорієнтація сил та засобів, і це вже йде по усіх підрозділах Служби. Однак, в ході реформування неможливо допустити руйнації СБУ, втрати нею свого функціонального призначення як спецслужби, що за своїм кадровим та оперативно-технічним потенціалом є надпотужним державним органом спеціального призначення, який може якісно змінити ситуацію у сфері національної безпеки.
Це зумовлює необхідність дуже обережного підходу до системної реорганізації СБУ, концепція якої і повинна стати основою нового закону про СБУ.