Державний сектор економіки страждає від корупції та відсутності ефективних управлінців навіть під час війни. Скандал з розпродажем вугілля з держшахт приватним покупцям за низькими цінами у час, коли це саме вугілля було потрібне на державних ТЕС, показав, наскільки чиновники відірвані від реальних потреб воюючої країни. Шахти – далеко не єдиний, хоч і яскравий приклад корупції. НАБУ і САП продемонстрували, що відбувається на підприємствах, якими управляє ФДМУ. Окремі чиновники у спайці з наближеними до влади бізнесменами грабували ОПЗ, ОГХК, а «Центренерго» з прибуткової компанії перетворилася на збиткову і обтяжену боргами структуру. Цього року влада планує оголосити відновлення великої приватизації. Компанії, які можна було б продати з вигодою для бюджету, можуть піти з молотка за безцінь. І справа не лише у війні, пише видання WeeklyNewsReview.

Корупція обвалила вартість ОПЗ в 10 разів

Одеський припортовий завод – символ української корупції. Підприємство вже 15 років фігурує у списках на приватизацію, але кожного разу корумповані чиновники не хочуть прощатися з улюбленою годівничкою. За ці роки хто тільки не заробив на ОПЗ – від олігархів до дрібних фунтів на зразок заступників голови ФДМУ. А ось держава втрачала. Лише уявіть: у 2009 році завод продали Ігорю Коломойському за 600 млн дол., але тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко скасувала конкурс, і вже за останніми оцінками, Україна може виручити від продажу підприємства близько 50 млн дол. Зате минулого року, в розпал війни, голова ОПЗ виписав собі та своїм заступникам 7 млн грн премії, хоча завод в цей час перебував на консервації.

За даними НАБУ і САП, ексголова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко та його спільники за кілька років вивели з підприємства 80 млн дол. – більше, ніж воно нині коштує за оцінками ФДМУ.

Та сама історія з ОГХК. Компанію, яка входить до десятки найбільших світових видобувників титанових руд, Україна до війни не змогла (або не захотіла) продати за жалюгідні 140 млн дол., хоча Сенниченко пафосно розповідав про бажання виручити понад 400 млн. Міжнародні покупці бояться інвестувати в покупку через відсутність гарантій захисту інвестицій, а також через спадок державних управлінців, яких з 2020 року змінилося вже 6(!). Останній аналіз компанії виявив низку сумнівних угод. Контрагентами 85% контрактів ОГХК є компанії-посередники. ОГХК недоотримала мільйони гривень доходу, адже продавала продукцію посередникам, а не напряму виробникам.

Про бенефіціарів цих схем чітко сказано у матеріалах НАБУ. Лише за чотирма контрактами збиток, який нанесли компанії Сенниченко і спільники, склав 118 млн грн.

Зараз знову поновилися розмови про приватизацію ОГХК. Стан компанії за цей рік не покращився, а от ризики війни додалися, тож розраховувати на якусь прийнятну ціну тут навряд чи варто.

Читайте також:  Олег Тимошин, Денис Григорьев, Олексей Иваненко. Установлены русские летчики, которые били ракетами по ТЦ в Кременчуге

«Центренерго»: шлях від Коломойського до Арахамії та Єфімова

Якщо на ОПЗ корупціонери паразитували за будь-якої влади, заганяючи компанію в прірву, то на «Центренерго» за попереднього президента вдалося навести відносний порядок. Державна компанія знову стала прибутковою, заробивши у 2017 році 1,9 млрд грн, у 2018 – 499 млн грн. Але після зміни влади все пішло шкереберть – у 2019 році зафіксували 1,98 млрд грн збитку.

Причини погіршення становища «Центренерго» пов’язані з заходом в компанію людей олігарха Коломойського. Дмитро Сенниченко протягнув Потапенка і Корчинського головами держкомпанії і закривав очі на те, як вона набрала 2 млрд грн збитків, продаючи за безцінь електроенергію компаніям олігарха.

З грудня 2019 року «Центренерго» почало реалізовувати за двосторонніми договорами компаніям Коломойського електроенергію по 56,7 коп/кВт-год – це ціна НАЕК «Енергоатом», який має значно нижчу собівартість виробництва. Разом з тим, собівартість теплової генерації складала на той час мінімум 100 коп/кВт-год, згідно даних учасників ринку.

Також «Центренерго» почало купувати вугілля за високими цінами у компаній Коломойського. 30 липня 2019 року був підписаний договір на поставку вугілля між державною генеруючою компанію та ТОВ «Нафта Форс», яке ЗМІ пов’язують з Коломойським. Ця ТОВка продавала «Центренерго» вугілля з Росії за досить високою ціною, тоді як компанія накопичувала борги перед державними українськими шахтами. Ситуація набула розголосу, активісти навіть блокували вагони із російським вугіллям на залізничній станції «Соснівка» у Львівській області.

Дійшло до того, що «Центренерго» перестало платити за вугілля, яке воно купувало у інших поставників. Борг перед «Шахтарськтрансом» вже до кінця року досяг 362,7 млн грн, перед «Укрдонінвест трейдінг» – 1,44 млрд грн, а перед державним «Львіввугілля» – 92 млн грн. Останнє втратило обігові кошти для оплати за електроенергію, що стало причиною відключення електропостачання для держшахт 22-23 грудня. До суду звернувся навіть державний трейдер «Держвуглепостач», якому «Центренерго» заборгувало 339 млн грн.

Нещодавно на «Центренерго» змінився керівник – ним став Володимир Єгоров, топ-менеджер депутата з інтересами у енергетиці Максима Єфімова. Єфімов має спільні бізнес-інтереси з керівником фракції «Слуга народу» Давідом Арахамією. Під їхнім контролем опинилася вся вертикаль: від державних шахт до споживача вугілля в особі «Центренерго». «Державний сектор енергетики, якій складається з вугільних шахт та теплоелектростанцій, остаточно перетворився на корупційну клоаку. Цілий сегмент економіки, який відповідає за енергетичну незалежність України, переданий до рук шахраїв», – вважає радник Центру стратегічних досліджень Костянтин Ільченко.

Це не єдиний зв’язок між Арахамією та Єфимовим, який вдалося виявити. Про інші їх оборудки – у наступних матеріалах.

Читайте також:  ООН підтвердила: Янукович просив ввести російські війська в Україну

Але, в результаті цієї схеми, колапсу управління і схематозу, «Центренерго» має 3 млрд грн боргу перед «Нафтогазом» і понад 1 млрд податкового боргу.

Сотні мільйонів доларів у вигляді кеша опиняються в кишенях ділків

На державних шахтах ситуація не краща. Ці підприємства мали б забезпечувати «Центренерго» вугіллям, однак минулої осені радник міністра енергетики Германа Галущенка Максим Немчинов організував схему розпродажу вугілля приватним структурам за цінами в 2-3 рази нижче ринкових. ZN.UA опублікувало розслідування, яке показало, як приватні компанії отримували державне вугілля з неймовірною знижкою до 50% від ринкової ціни. Державні підприємства «Укрвугілля» і «Добропіллявугілля-видобуток» минулої осені продавали приватним покупцям вугілля по 1900-4300 грн/т., а ось ТЕС «Центренерго» були змушені купувати паливо в 2-3 рази дорожче. Дійшло до того, що «Нафтогаз» обмежував подачу палива на державну Трипільську ТЕС, оскільки вона газ брала, але не платила.

За даними ZN.UA, СБУ відкрила кримінальне провадження. На початку березня пройшли обшуки за адресами, пов’язаними з Максимом Немчиновим.

Ця історія не закінчилася оголошенням підозр. Йшлося лише про перерозподіл сфер впливу у державній енергетиці. Бенефіціаром обшуків, за даними ZN.UA, став радник міністра Ігор Миронюк, людина державного зрадника Андрія Деркача. Власне, і сам нинішній міністр Галущенко – виходець з «Енергоатому», де заправляв Деркач.

Після завершення періоду розпродажів вугілля «наліво» директор ДП «Укрвугілля» Віталій Зюзько звільнився із займаної посади, й у січні його місце зайняв Олександр Хейло – людина, яку пролобіював Давід Арахамія. Після цього скандалу Арахамія з Єфімовим значно посилили свої позиції на вугільному ринку. Паралельно міністр Галущенко направив 2,5 млрд грн з «Укренерго» на закупівлю вугілля, а отже контроль над шахтами став дуже ласим шматком для їхніх кураторів.

На державних шахтах схеми курують «смотрящі». На заході України – Андрій Вєнгрін. Керівник незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявляє, що Вєнгріна пов’язують з розкраданням Львівсько-Волинського вугільного басейну, а саме – ДП «Львіввугілля». Минулого року він розставляв своїх людей на державних шахтах після того, як держава виділила 2,5 млрд грн на закупівлю вугілля. Про вугільні афери Венгрина є багато інформації. Зокрема, ділки занижують офіційний видобуток державних шахт, щоб направляти приховані об’єми вугілля «наліво» за готівку.

«Сотні мільйонів доларів у вигляді кеша опиняються в кишенях ділків. Вистачає всім: і тим, хто сидить у Кабміні, і тим, хто у ФДМУ чи у Міненерго, всім тим, хто узгоджує кандидатури на державні посади у «Центренерго». А те що держава при цьому стає на коліна – це нікого не хвилює. ПАТ «Центренерго» на сьогодні представляє для держави небезпеку, тому що використовується, як інструмент злочину, що приносить величезні збитки державі», – пише Костянтин Ільченко.

Читайте також:  Через ділка з Хорватії Японська Canon Medical Systems Corporationроками наживається на українських онкохворих. Як це можливо?

Нині державна економіка перебуває у системній кризі. Де-факто скасована реформа корпоративного управління, відбулось часткове повернення до комуністичної централізованої системи управління, фактично ліквідовано інститут незалежного регулятора – НКРЕКП існує хіба для галочки. Економічний блок в Офісі президента курує Ростислав Шурма. Українські ЗМІ називають його «дахом» всіх корупційних схем у державних компаніях. Кажуть, під час війни реформи не на часі, але витрачання дорогоцінного часу на збагачення окремих наближених до влади індивідів може коштувати нам дуже дорого у майбутньому, коли треба буде швидко відновлювати постраждалу економіку.