БАУ-01КТ

Для завдання повітряних ударів по противнику важливо забезпечити для льотчиків такі можливості, щоб вони скидали бомби на голову противника, не заходячи в зону ураження його вогневими засобами. Над виконанням цього завдання успішно працюють українські науковці і розробники ефективних зразків такої зброї. Деякі з них були представлені й на нещодавній міжнародній виставці «Зброя та безпека-2016». Зокрема новітні розробки продемонстрували фахівці ПАТ «Київський завод «Радар» і столичної науково-виробничої фірми «Адрон».

Так, генеральний директор «Радара» Ігор Мясіщев познайомив відвідувачів виставки з блоком аеродинамічного управління «Адрос» БАУ-01КТ.

БАУ-01КТ

Він призначений для забезпечення ефективного корегування бомбометання з метою ураження нерухомих, малого розміру та захищених наземних цілей і використовується у складі авіаційного бомбового озброєння калібром 100, 250 і 500 кг. Таке бомбометання може здійснюватися літаками тактичної авіації із застосуванням їхніх зовнішніх балочних утримувачів. А корегування забезпечуватиме саме цей блок аеродинамічного управління. Застосування блоку, який нагадує невелику ракету масою 35 кг, підвищує в 1,5–3 рази імовірність ураження цілі при зменшенні витрат авіаційних бомб в 6–30 разів залежно від цілі.

ezbarn631oc

Про те, як досягається така висока ефективність бомбових ударів, розповів генеральний директор фірми «Андрон», лауреат Державної премії Микола Архіпов. Він повідомив, що керований авіаційний боєприпас являє собою саму бомбу, до якої прикріплений блок аеродинамічного управління. Під час передпольотної підготовки в нього вводяться координати цілі, а рух до неї корегується за алгоритмами, які управляють аеродинамічними рулями. Контрольований таким чином політ бомби становить не менше хвилини, а можливе відхилення від цілі — не більше 15 метрів. Ще більшу точність наведення бомб забезпечить встановлення на них лазерної системи наведення або телевізійної головки. Остання зменшить відхилення від цілі до 5 метрів. А якщо на бомбу встановити крила, то вона стане планерувальною і влучить у ціль на значній відстані від скидання її з літака. За словами Миколи Архіпова, випробування таких боєприпасів планується провести в листопаді поточного року.

Читайте також:  Новий український комплекс Фурія рівня А1-СМ не поступається закордонним комплексам

na.mil.gov.ua