Кабмин продолжает проталкивать налоговую реформу Яресько, ссылаясь на поддержку МВФ. Однако, аргументы правительства не удовлетворяют авторов законопроекта №3357, который, как известно, предлагает более радикальное сокращение налогов. Угроза проталкивания Кабмином законопроекта Яресько в Раде заставило их обратиться с предложением новых компромиссов, которые позволят сделать налоговую реформу действительно реформой.
Ниже полный текст обращения авторов законопроекта №3357 к правительству, бизнесу и общественности.
Заява авторського колективу законопроекту №3357 щодо податкової лібералізації в Україні.
Податкова реформа є наріжним каменем для зламу тенденції економічного спаду, що перетворює Україну в одну з найбідніших країн регіону.
Після падіння ВВП країни на 6,8% в 2014 році і близько 11% очікуваного падіння в 2015-му, економічні показники України співставні з тим, що демонструють неуспішні африканські країни. Планові темпи зростання в 2016-му і подальших роках, які уряд закладає в макроекономічну політику, дозволяють сподіватися на повернення до рівня економічних показників 2013 року лише після 2020 року, що ми вважаємо неприйнятним для нашої країни.
Ми, авторський колектив законопроекту 3357, наполягаємо на рішучих змінах, неприпустимості напівкроків у реформах. Так званий «компромісний» варіант податкової реформи, на нашу думку, не поверне до життя кволу економіку та не призведе до реальної трансформації відносин у суспільстві.
Принципово неприйнятними для нас є наступні складові урядового законопроекту та їх наслідки:
— оподаткування дивідендів за ставкою 18% у поєднанні з оподаткуванням прибутку за ставкою 18% залишають країну інвестиційно непривабливою;
— оподаткування фонду оплати праці за ставками — 18% податку на доходи фізичних осіб + 20% єдиного соціального внеску + 1,5% військового збору — не створює тих умов, за яких відбудеться суттєва детінізація заробітних плат;
— оподаткування прибутку за формулою чинного законодавства зберігатиме податок на прибуток в якості корупційного, подовжуватиме функціонування схем виведення капіталу та збір податку за принципами так званого «податкового навантаження» через адміністративний тиск ДФС;
— ускладнюється і обмежується використання спрощеної системи оподаткування малим бізнесом;
— вихолощення ідеї створення електронного кабінету платника податків — законопроект лише встановлює обов’язок КМУ розробити та затвердити підзаконний акт, що регламентує його роботу, а це могло б бути зроблено і без прийняття законопроекту;
— збереження дискреційних норм, що дозволяють знімати податковий кредит за формальними підставами: наявність помилок у податковій накладній та порушення вимог підзаконних актів при її реєстрації; надання ДФС можливості впливати на черговість виконання заявок на відшкодування ПДВ;
— зміни не прийнято заздалегідь, не роз’яснено ані платникам, ані працівникам ДФС, що вже саме по собі формує джерело конфлікту.
Механізми усунення всіх наведених недоліків враховано в проекті 3357, який прагне зробити українську податкову систему однією із взірцевих в регіоні, зробити потужний ривок в рейтингах легкості ведення бізнесу і податкового навантаження. На жаль, політичне гальмування його розгляду не дозволяє прогресивним нормам законопроекту вступити в дію вже з початку 2016 року — через брак часу.
Так званий компромісний проект Податкової реформи, що просуває уряд, пропонує суспільству відмовитись від:
— ліквідації податкової міліції (лише зміна назви) – а отже, податковий терор бізнесу буде продовжено;
— адміністративної реформи фіскальної служби — ДФС зберігає можливість трактувати законодавство як завгодно та самостійно встановлювати собі правила та процедури, а тому безлад та знущання над бізнесом залишаються;
— «демілітарізації» податкового контролю — податкові інспекції і далі зможуть замість лише сервісних функцій
проводити тотальні перевірки платників податків.
Ми закликаємо народних депутатів України прийняти виважене рішення стосовно роботи української економіки в 2016 році, а саме:
1. Терміново прийняти законопроект №3357 в першому читанні. Вдосконалення податкового законодавства в подальшому проводити на базі цього проекту.
2. Відмовитися від запровадження в останній момент податкових змін, які допускають різночитання, не підготовлені заздалегідь у вигляді сервісів для платників податків.
3. Доручити уряду на базі прийнятого за основу законопроекту в широкому діалозі з експертами, бізнесом, вимогами міжнародних фінансових організацій провести його доопрацювання і прийняття в 1 кварталі 2016 року як результат суспільного договору і консенсусу.
4. Сформувати бюджет 2016 року на базі чинного податкового законодавства з урахуванням зниження єдиного соціального внеску на 40% (коефіцієнт 0,6) і відміни додаткового імпортного збору, витримавши затверджений меморандумом з МВФ показник граничного дефіциту бюджету.
5. Подовжити мораторій на перевірки малого бізнесу на 2016 рік.
6. Погодити з малим бізнесом такий формат функціонування спрощеної системи оподаткування, який заохочує підприємницьку ініціативу і зайнятість, одночасно запобігаючи її неправомірному використанню великим бізнесом.
Лише після виконання вказаних пунктів прогресивні за своїми намірами зміни будуть позитивно сприйняті суспільством, що є головною запорукою успішності реформ.
Павел Себастьянович