У серіалі «Кровавая вольница», що транслюється на каналі Фірташа-Льовочкіна НТН ведеться розповідь про трьох працівників НКВС під прикриттям, які, імітуючи в’язнів-рецидивістів, контактують із українським підпіллям, щоби спільно захопити військовий склад, який начебто погано охоронявся.
На зустрічі з командиром УПА на прізвисько Лис було досягнуто домовленості щодо нападу. Згодом працівники НКВС під прикриттям домоглися другої зустрічі, щоби нібито «устаканить, как будет происходить дележ», під час якої на підпільників УПА нападають та арештовують.
Серія підсумовується тим, що «операция по ликвидации националистического бандформирования прошла успешно. Около 30 боевиков удалось уничтожить, около 10 человек добровольно сдались в плен». Під час допитів було виявлено «спільників» із місцевого населення, а трійку «злочинців» було нагороджено орденом Червоної зірки.
Випуск «Легенд карного розшуку» під назвою «Кровавая вольница», присвячений діяльності органів НКВС зі знищення учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті (ОУН-УПА), яких названо націоналістичним бандитським угрупуванням. Нацрада вбачає в цьому ознаки порушення частини 2 статті 9 закону «Про телебачення і радіомовлення», яка була додана в законодавство після ухвалення закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
З висновку “Незалежної медійної ради”
Серія «Кровавая вольница» присвячена темі боротьби НКВС і СМЕРШ із українським підпіллям на території тодішньої Станіславщини (нині — Прикарпаття). Так, на початку випуску для введення глядача в історичний контекст диктор зазначає: «27 июля 1944 года войсками Красной Армии был освобожден город Станислав, в последствии переименованный в Ивано-Франковск. С этого момента истребительными отрядами НКВД и СМЕРШ начались полномасштабные операции по ликвидации бандформирований, действующих в этом районе, а также многочисленных отрядов ОУН-УПА. Данные националистические структуры сумели поставить в свои ряды по некоторым данным за весь период борьбы с ними от 400 до 700 тысяч подпольщиков и бойцов». Продовжуючи введення в контекст, диктор зачитує: «В то время, когда Красная Армия приступила к освобождению от фашистов оккупированной ими Европы и вела самые интенсивные и кровопролитные бои с врагом, у нее в тылу был практически открыт второй фронт».
В передачі ведеться розповідь про те, що троє працівників НКВС під прикриттям — як небезпечні рецидивісти на прізвиська Чєрвонєц, Лєший та Валєт — зімітували напад на охоронця в’язниці з метою втечі. Під час втечі вони взяли з собою арештованого юнака, який виявився українським підпільником на прізвисько Лебідь. У лісі після невдалої спроби юнака переконати співкамерників піти в підпілля шляхи розійшлися. Пізніше, за сюжетом, «бандою» були імітовані напади на магазин і сільський клуб. Але згодом через контактера вони запропонували підпільникам захопити військовий склад, що нібито погано охоронявся. Для цього вони домоглися зустрічі з командиром УПА на прізвисько Лис. Після того, як домовленості про напад було досягнуто, працівники НКВС під прикриттям домоглися другої зустрічі, щоб нібито «устаканить, как будет происходить дележ». Під час цієї зустрічі на підпільників УПА нападають і їх арештовує НКВС. Серія підсумовується тим, що «операция по ликвидации националистического бандформирования прошла успешно. Около 30 боевиков удалось уничтожить, около 10 человек добровольно сдались в плен». Під час допитів було виявлено «спільників» із місцевого населення, а трійку «злочинців» — нагороджено орденом Червоної зірки.
У серії неодноразово наводяться нібито витяги з документів на підтвердження викладеної в ній інформації, але без жодних посилань на реквізити документів, зокрема місця їхнього зберігання (реквізити архівних справ, назви інших джерел, що були використані для цитування).
- Усвідомлюючи той факт, що зазначена серія торкається чутливої для українського суспільства теми — діяльності руху опору під час Другої світової війни, Незалежна медійна рада не обмежилася при розгляді цієї справи виключно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Цікаво, чи буде реакція та пиртягнення до кримінальної відповідальності власників та менеджерів каналу за таки українофобські програми, що розповсюджують людиноненависницьку комуністичну пропаганду.
Згідно закону про декомунізацію, люди, які будуть виготовляти чи поширювати комуністичну або нацистську символіку або пропагувати комуністичний чи нацистський режим, притягатимуться до кримінальної відповідальності. Для цього прийнято нову редакцію статті Стаття 4361 Кримінального Кодексу.
Таких пропагандистів можуть засудити до п’яти років, а якщо злочин учинять повторно або представники влади чи організована група – до десяти років позбавлення волі.
При цьому може бути конфісковано їхнє майно.
Підписуйтесь на нашу сторінку на facebook!
Долучайтесь до нашої спільноти на facebook!
Спільно – реальні новини України!