До фінішного етапу — держвипробувань і постановки на озброєння — дійдуть лише найкращі зразки БпЛА.
В Україні щонайменше два десятки підприємств працюють над розробкою та виробництвом безпілотників. Зокрема до участі у визначальних випробуваннях зразків БпАК, які проводилися Міноборони минулого року, було заявлено двадцять сім літальних апаратів різних класів. Утім кількість не завжди означає якість. У більш-менш готовому вигляді виробники спромоглися представити лише тринадцять зразків, а подолали «перегони» на підтвердження заявлених характеристик лише чотири безпілотні комплекси.
Це свідчить про те, що на базі авіамодельного гуртка пересічного провінційного українського містечка не завжди можна створити безпілотний комплекс, який би відповідав потребам військових. В управлінні безпілотної авіації штабу Командування Повітряних Сил, фахівці якого беруть безпосередню участь у тестуваннях новинок, зазначають, що нерідко на визначальні випробування виробники представляють «сирі» зразки. Для тактичного безпілотника «поля бою» лише хороших льотних характеристик замало. Він має містити певний набір обладнання, здатного визначити координати цілі, розгледіти її як удень, так і вночі, уміти шифрувати і передавати дані, працювати в умовах протидії ворожих засобів РЕБ та багато іншого. Усе це реалізувати нашвидкуруч у «кустарних умовах» просто неможливо. Тож військовим нерідко доводиться знімати БпЛА з випробування чи повністю відмовлятися від подальшої співпраці з окремими виробниками.
— Далеко не всі безпілотники, що потрапляють до нас на випробування, мають високий ступінь готовності до застосування, — говорить начальник відділу управління безпілотної авіації штабу Командування Повітряних Сил підполковник Руслан Тюх. — У більшості зразків проблеми однакові. Це й не дивно з огляду на те, що елементна база та комплектуючі мають здебільшого китайське походження. Та суворі вимоги до БпЛА не дозволяють таким зразкам дійти до етапу підконтрольної експлуатації!
Щоправда, є молоді групи розробників, які доволі швидко здатні доопрацювати свої дітища. До прикладу, БпАК «Лелека-100», що застосовується в розвідці.До речі, саме «Лелека» скидав листівки з привітанням мешканців окупованого Донецька із Днем незалежності України. Ефективно працює й команда-розробник корегувальника вогню артилерії БпАК «Фурія А1-С». Після тривалого використання в районі проведення АТО нині з’явилася модернізована версія апарата. Обидва комплекси активно експлуатуються у війську і, як зазначають військові, після доопрацювань ці безпілотники стали надійнішими та більш функціональними. Привернули увагу фахівців під час визначальних відомчих випробувань й такі вітчизняні розробки, як «Валькірія», HAWK, «Мара-2м». Більшість із них допущені до експлуатації у Збройних Силах та беруть участь у підконтрольній експлуатації.
На вітчизняному ринку БпЛА сьогодні жорстка конкуренція. При цьому, за контракти із Міноборони деякі виробники змагаються не завжди доброчесно. Військові розповідають, що іноді у зразках, які пройшли визначальні відомчі випробування, під час підконтрольної експлуатації виявляють невідповідності заявленим характеристикам. Таке трапляється через заміну виробником окремих елементів чи модулів. Але й на такі випадки у міністерстві передбачені запобіжні заходи. Тобто від несумлінного виробника відпрацьовано захисний механізм. Інколи доводиться відстоювати інтереси держави в суді.
На вітчизняному ринку БпЛА сьогодні жорстка конкуренція. При цьому, за контракти із Міноборони деякі виробники змагаються не завжди доброчесно. Військові розповідають, що іноді у зразках, які пройшли визначальні відомчі випробування, під час підконтрольної експлуатації виявляють невідповідності заявленим характеристикам. Таке трапляється через заміну виробником окремих елементів чи модулів. Але й на такі випадки у міністерстві передбачені запобіжні заходи. Тобто від несумлінного виробника відпрацьовано захисни
До фінішного етапу — держвипробувань і постановки на озброєння — дійдуть лише найкращі зразки БпЛА
В Україні щонайменше два десятки підприємств працюють над розробкою та виробництвом безпілотників. Зокрема до участі у визначальних випробуваннях зразків БпАК, які проводилися Міноборони минулого року, було заявлено двадцять сім літальних апаратів різних класів. Утім кількість не завжди означає якість. У більш-менш готовому вигляді виробники спромоглися представити лише тринадцять зразків, а подолали «перегони» на підтвердження заявлених характеристик лише чотири безпілотні комплекси.
Це свідчить про те, що на базі авіамодельного гуртка пересічного провінційного українського містечка не завжди можна створити безпілотний комплекс, який би відповідав потребам військових. В управлінні безпілотної авіації штабу Командування Повітряних Сил, фахівці якого беруть безпосередню участь у тестуваннях новинок, зазначають, що нерідко на визначальні випробування виробники представляють «сирі» зразки. Для тактичного безпілотника «поля бою» лише хороших льотних характеристик замало. Він має містити певний набір обладнання, здатного визначити координати цілі, розгледіти її як удень, так і вночі, уміти шифрувати і передавати дані, працювати в умовах протидії ворожих засобів РЕБ та багато іншого. Усе це реалізувати нашвидкуруч у «кустарних умовах» просто неможливо. Тож військовим нерідко доводиться знімати БпЛА з випробування чи повністю відмовлятися від подальшої співпраці з окремими виробниками.
— Далеко не всі безпілотники, що потрапляють до нас на випробування, мають високий ступінь готовності до застосування, — говорить начальник відділу управління безпілотної авіації штабу Командування Повітряних Сил підполковник Руслан Тюх. — У більшості зразків проблеми однакові. Це й не дивно з огляду на те, що елементна база та комплектуючі мають здебільшого китайське походження. Та суворі вимоги до БпЛА не дозволяють таким зразкам дійти до етапу підконтрольної експлуатації!
Щоправда, є молоді групи розробників, які доволі швидко здатні доопрацювати свої дітища. До прикладу, БпАК «Лелека-100», що застосовується в розвідці.До речі, саме «Лелека» скидав листівки з привітанням мешканців окупованого Донецька із Днем незалежності України. Ефективно працює й команда-розробник корегувальника вогню артилерії БпАК «Фурія А1-С». Після тривалого використання в районі проведення АТО нині з’явилася модернізована версія апарата. Обидва комплекси активно експлуатуються у війську і, як зазначають військові, після доопрацювань ці безпілотники стали надійнішими та більш функціональними. Привернули увагу фахівців під час визначальних відомчих випробувань й такі вітчизняні розробки, як «Валькірія», HAWK, «Мара-2м». Більшість із них допущені до експлуатації у Збройних Силах та беруть участь у підконтрольній експлуатації.
На вітчизняному ринку БпЛА сьогодні жорстка конкуренція. При цьому, за контракти із Міноборони деякі виробники змагаються не завжди доброчесно. Військові розповідають, що іноді у зразках, які пройшли визначальні відомчі випробування, під час підконтрольної експлуатації виявляють невідповідності заявленим характеристикам. Таке трапляється через заміну виробником окремих елементів чи модулів. Але й на такі випадки у міністерстві передбачені запобіжні заходи. Тобто від несумлінного виробника відпрацьовано захисний механізм. Інколи доводиться відстоювати інтереси держави в суді.
— Підконтрольна експлуатація, — веде далі підполковник Руслан Тюх, — дуже важлива частина випробувань, адже саме за її результатами ухвалюється рішення стосовно доцільності подальшого надходження на озброєння до Збройних Сил. Тут додатково підтверджується відповідність заявленим ТТХ комплексів, усуваються недоліки попередніх та перевіряється ефективність нових конструкторських рішень. Окрім того, досліджується ефективність застосування й експлуатаційна надійність складових, функціональні можливості та ефективність використання БпАК у цілому.й механізм. Інколи доводиться відстоювати інтереси держави в суді.
Фахівці управління безпілотної авіації наголошують, що процес удосконалення БПЛА може тривати роки. А безпілотники армії потрібні вже зараз, і не дослідні зразки, а готові до використання серійні комплекси. Саме тому військові змушені звертатися й до закордонних розробок. Звичайно, вони дорожчі, але й спектр можливостей у них, як правило, ширший. Та й доопрацювань, як доводять результати тестувань, потребують мінімум.
Прикладом тому є випробуваний нещодавно БпАК FlyEye — продукт кооперації українського підприємства «ЧеЗаРа» з польськими партнерами із WB Electronics. Зараз він перебуває в підконтрольній експлуатації і, за оцінками фахівців, у нього хороші не лише тактико-технічні, а й експлуатаційні характеристики. До того ж FlyEye універсальний та має потенціал розширення можливостей до рівня розвідувально-ударного комплексу завдяки спільному застосуванню із доробком тієї ж WB Electronics — ударним міні-БпЛА Warmate.
За використання продукції іноземного розробника Міноборони частенько критикують «диванні експерти». Мовляв, вони дорожчі за українські. Окрім того, «знавці» наводять характеристики дронів та лише на цій підставі визначають корисність для війська тієї чи іншої розробки. На ці закиди в управлінні безпілотної авіації Повітряних Сил зауважують, що такий підхід не є коректним, бо лише результати випробувань є підставою для рішення щодо кожного зразка. Проте тут погоджуються, що серед вітчизняних розробок є багато вартих уваги апаратів із хорошими перспективами. Та преференцій під час тестів не буде нікому. У Збройних Силах виписано чіткий алгоритм випробувань, проходження яких є обов’язковим для всіх. Тож до фінішного етапу — держвипробувань і постановки на озброєння — дійдуть лише найкращі.
Сергій КЛИМЕНКО
Коротко про ефективність БпЛА
До фінішного етапу — держвипробувань і постановки на озброєння — дійдуть лише найкращі зразки БпЛА
В Україні щонайменше два десятки підприємств працюють над розробкою та виробництвом безпілотників. Зокрема до участі у визначальних випробуваннях зразків БпАК, які проводилися Міноборони минулого року, було заявлено двадцять сім літальних апаратів різних класів. Утім кількість не завжди означає якість. У більш-менш готовому вигляді виробники спромоглися представити лише тринадцять зразків, а подолали «перегони» на підтвердження заявлених характеристик лише чотири безпілотні комплекси
Це свідчить про те, що на базі авіамодельного гуртка пересічного провінційного українського містечка не завжди можна створити безпілотний комплекс, який би відповідав потребам військових. В управлінні безпілотної авіації штабу Командування Повітряних Сил, фахівці якого беруть безпосередню участь у тестуваннях новинок, зазначають, що нерідко на визначальні випробування виробники представляють «сирі» зразки. Для тактичного безпілотника «поля бою» лише хороших льотних характеристик замало. Він має містити певний набір обладнання, здатного визначити координати цілі, розгледіти її як удень, так і вночі, уміти шифрувати і передавати дані, працювати в умовах протидії ворожих засобів РЕБ та багато іншого. Усе це реалізувати нашвидкуруч у «кустарних умовах» просто неможливо. Тож військовим нерідко доводиться знімати БпЛА з випробування чи повністю відмовлятися від подальшої співпраці з окремими виробниками.
— Далеко не всі безпілотники, що потрапляють до нас на випробування, мають високий ступінь готовності до застосування, — говорить начальник відділу управління безпілотної авіації штабу Командування Повітряних Сил підполковник Руслан Тюх. — У більшості зразків проблеми однакові. Це й не дивно з огляду на те, що елементна база та комплектуючі мають здебільшого китайське походження. Та суворі вимоги до БпЛА не дозволяють таким зразкам дійти до етапу підконтрольної експлуатації!
Щоправда, є молоді групи розробників, які доволі швидко здатні доопрацювати свої дітища. До прикладу, БпАК «Лелека-100», що застосовується в розвідці.До речі, саме «Лелека» скидав листівки з привітанням мешканців окупованого Донецька із Днем незалежності України. Ефективно працює й команда-розробник корегувальника вогню артилерії БпАК «Фурія А1-С». Після тривалого використання в районі проведення АТО нині з’явилася модернізована версія апарата. Обидва комплекси активно експлуатуються у війську і, як зазначають військові, після доопрацювань ці безпілотники стали надійнішими та більш функціональними. Привернули увагу фахівців під час визначальних відомчих випробувань й такі вітчизняні розробки, як «Валькірія», HAWK, «Мара-2м». Більшість із них допущені до експлуатації у Збройних Силах та беруть участь у підконтрольній експлуатації.
На вітчизняному ринку БпЛА сьогодні жорстка конкуренція. При цьому, за контракти із Міноборони деякі виробники змагаються не завжди доброчесно. Військові розповідають, що іноді у зразках, які пройшли визначальні відомчі випробування, під час підконтрольної експлуатації виявляють невідповідності заявленим характеристикам. Таке трапляється через заміну виробником окремих елементів чи модулів. Але й на такі випадки у міністерстві передбачені запобіжні заходи. Тобто від несумлінного виробника відпрацьовано захисний механізм. Інколи доводиться відстоювати інтереси держави в суді.
— Підконтрольна експлуатація, — веде далі підполковник Руслан Тюх, — дуже важлива частина випробувань, адже саме за її результатами ухвалюється рішення стосовно доцільності подальшого надходження на озброєння до Збройних Сил. Тут додатково підтверджується відповідність заявленим ТТХ комплексів, усуваються недоліки попередніх та перевіряється ефективність нових конструкторських рішень. Окрім того, досліджується ефективність застосування й експлуатаційна надійність складових, функціональні можливості та ефективність використання БпАК у цілому.
Фахівці управління безпілотної авіації наголошують, що процес удосконалення БПЛА може тривати роки. А безпілотники армії потрібні вже зараз, і не дослідні зразки, а готові до використання серійні комплекси. Саме тому військові змушені звертатися й до закордонних розробок. Звичайно, вони дорожчі, але й спектр можливостей у них, як правило, ширший. Та й доопрацювань, як доводять результати тестувань, потребують мінімум.
Прикладом тому є випробуваний нещодавно БпАК FlyEye — продукт кооперації українського підприємства «ЧеЗаРа» з польськими партнерами із WB Electronics. Зараз він перебуває в підконтрольній експлуатації і, за оцінками фахівців, у нього хороші не лише тактико-технічні, а й експлуатаційні характеристики. До того ж FlyEye універсальний та має потенціал розширення можливостей до рівня розвідувально-ударного комплексу завдяки спільному застосуванню із доробком тієї ж WB Electronics — ударним міні-БпЛА Warmate.
За використання продукції іноземного розробника Міноборони частенько критикують «диванні експерти». Мовляв, вони дорожчі за українські. Окрім того, «знавці» наводять характеристики дронів та лише на цій підставі визначають корисність для війська тієї чи іншої розробки. На ці закиди в управлінні безпілотної авіації Повітряних Сил зауважують, що такий підхід не є коректним, бо лише результати випробувань є підставою для рішення щодо кожного зразка. Проте тут погоджуються, що серед вітчизняних розробок є багато вартих уваги апаратів із хорошими перспективами. Та преференцій під час тестів не буде нікому. У Збройних Силах виписано чіткий алгоритм випробувань, проходження яких є обов’язковим для всіх. Тож до фінішного етапу — держвипробувань і постановки на озброєння — дійдуть лише найкращі.
Сергій КЛИМЕНКО
Коротко про ефективність БпЛА
Із появою на озброєнні БпАК артилеристи відзначають не лише нові можливості у коригування вогню, а й зменшення використання боєприпасів для ураження цілі до восьми разів. У поєднанні з іншими сучасними технологіями безпілотники дозволяють знищувати об’єкт вже наступним залпом, що ставить далеко не нові артсистеми мало не на один щабель із високоточною зброєю.
Не меншу ефективність БпАК демонструють й у розвідці. Аналіз звіту їх застосування на лінії зіткнення засвідчує, що лише за півторагодинний політ тактичний безпілотник здатен виявити до сотні ворожих об’єктів на глибині у два десятки кілометрів: це і фортифікаційні об’єкти, вантажівки, бойові броньовані машини. Розвідники говорять, що у подібних випадках показники ефективності важко виразити у цифровому еквіваленті, але запевняють — витрати часу та людського ресурсу лише для підготовки до закидання розвідгрупи на таку глибину були б непомірно більшими.
Джерело: na.mil.gov.ua