Псевдореспубліки окупованого Донбасу – так звані “ЛНР” та “ДНР” все більше стають схожими на Північну Корею, одну з найбідніших квазіреспублік створених під зовнішнім впливом Радянського Союзу.
З потужного в економічному плані регіону України, де була зосереджена левова частина вуглевидобувної та металургійної промисловості, тимчасово окупована територія Донбасу під керівництвом призначених Москвою «вождів» перетворилась у «сіру» зону, де відбувається черговий виток економічної кризи: заборгованість по виплаті зарплати, відсутність робочих місць, скорочення на шахтах, що колись активно працювали.
Звичайно, об’єктивний аналіз економіки окупованих районів Донецької та Луганської областей надзвичайно ускладнений через відсутність достовірної інформації, але катастрофічне падіння рівня життя змушує «владу ДНР» визнати глибоку соціальну та економічну кризу. Не секрет, що практично всі підприємства вугільно-металургійного комплексу в ДНР знаходиться під контролем та зовнішнім управлінням російського бізнесу, зокрема ЗАТ «Внешторгсервис» та ТОВ «Компанія «Газ-Альянс». Розуміючи, що вони там не на завжди, росіяни не стали вкладати в Донбас якихось капітальних інвестицій, а просто порозпилювали і повивозили в РФ частину робочих заводів, а неприбуткові підприємства примусово закривають. Адміністрацією ЗАТ «Внешторгсервис» вже в поточному році ініційоване чергове масове звільнення робітників та зниження заробітної плати на 30-40%. Їм підіграють представники так званої «ДНР», які повідомили, що мають намір “законсервувати” 20 вугільних підприємств на підконтрольній їм території і залишити у роботі 18, чотири з яких приватні. Штучне створення заборгованості підприємств вугільно-металургійного комплексу за постачання електроенергії (станом на 07.02.19 року сукупний борг складав 1250,9 млн. російських рублів або 510,87 млн. грн.) вже призвели до заборгованості по заробітній платі, масового звільнення людей та спаду обсягів видобутку та реалізації вугілля.
Ось лише декілька прикладів:
Шахта «Челюскінців» продовжує перебувати у простої через вихід з ладу обладнання.
Працівники шахти «Калініна» попереджені окупаційною адміністрацією про майбутню ліквідацію у зв’язку з нерентабельністю.
На шахті «Дзержинського» здійснюються підготовчі роботи на консервування та закриття шахти.
На шахті «Свято-Андійвська» новий директор, громадянин РФ М. Большаков, фактично блокує відновлення видобутку вугілля та використовує адміністративний ресурс для «розпилу» виділених РФ дотацій в сумі 120 млн. рос. рублів.
На шахті «Білорєченська» робітники всіх змін відмовились від роботи через наявну двомісячну заборгованість по заробітній платні.
Спостерігається суттєве погіршення кримінальної обстановки навколо шахт, активізувалися озброєні напади на поїзди та викрадення партій вугілля під час його транспортування, що вимусило окупаційну владу залучати до охорони ешелонів з вугіллям озброєних бійців.
Не краще ситуація і в галузі важкої промисловості ТОТ Донбасу.
На Алчевському металургійному комбінаті у простої перебуває доменний цех (запустити навіть одну доменну піч після тривалого простою надзвичайно дороге задоволення, інколи це просто неможливо), а серед персоналу активно курсує інформація про очікуване з 01.03.19 переведення АМК на триденний графік роботи.
На Донецькому металургійному заводі через брак сировини та збуту продукції продовжує простоювати доменна піч №2, а з 14.02.19 р. розпочато погашення доменної печі №1.
На Єнакіївському металургійному заводі не працює доменна піч №5.
На Макіївському металургійному комбінаті вийшли з ладу агрегатні виробничі вузли на металопрокатному стані №390.
На Сніжанському заводі «Мотор-Січ» через сировинний дефіцит припинено виробництво у всіх цехах.
На Харцизькому трубному заводі припинено будь-яку виробничу діяльність через підготовку до консервації.
На Амбросіївському цементному заводі інженерно-технічний персонал відправлений у безоплатну відпустку до квітня 2019-го, поки-що до квітня.
Як результат «ефективного менеджменту» окупаційної влади та викликаних ним деградаційних процесів економіка регіону відкинута на декілька десятиліть назад. Багато з тих підприємств, що зупинилися, вже не повернуться до життя. Деякі з них морально застаріли, інші втратили ринки, переважно російські, і потребують або закриття, або значного інвестування для переорієнтації. І негативні тенденції лише зростають.
На тлі повного економічного занепаду в ОРДЛО жителі масово тікають з регіону, що вмирає. Більше того, Донбас залишають навіть ті, хто донедавна підтримував «Л/ДНР».