Тридцять три мільйони доларів. Саме в таку суму оцінюється нерухоме майно, записане на 76-річного пенсіонера з Київської області Івана Кравчука. У той час як він із дружиною мешкає у скромному будинку площею 166 квадратних метрів у селі Маковище, на нього оформлено 78 об’єктів у столиці та передмісті. Включно з офісами в бізнес-центрах, квартирами в ЖК класу De-Luxe та заміським маєтком із тенісним кортом, басейном і триметровим бетонним парканом на березі річки.
Іван Кравчук — тесть народного депутата України Антона Яценка. Людини, чиє ім’я в політичних колах ось уже двадцять років невіддільне від поняття «тендерна мафія».
Антон Яценко прийшов у велику політику 2007 року за списками Блоку Юлії Тимошенко. До цього він працював помічником нардепа-соціаліста Василя Цушка. Саме в цей період він брав безпосередню участь у підготовці законопроєкту про Тендерну палату. Як згодом з’ясували журналісти, кілька сторінок документа були підмінені, а підпис Цушка — підроблений. Створені під контролем Яценка посередницькі компанії фактично монополізували сферу державних закупівель.
Схема працювала як годинник. Бюджетні установи купували товари не напряму, а через прокладки. За три роки — з 2007-го по 2009-й — шість підконтрольних структур вивели з бюджету близько 2,8 мільярда гривень.
У 2010 році СБУ готувало подання на зняття з Яценка депутатської недоторканності. Паралельно Генеральна прокуратура вела справу міліціонера Крамаренка, який незаконно вилучав оригінали документів, пов’язаних із тендерними схемами. Виробництво отримало неофіційну назву «Справа семи мільярдів». Але саме в серпні 2010 року відбувається те, що неможливо пояснити простим збігом обставин.
Протягом кількох днів Іван Кравчук отримує у подарунок від свого зятя ключові об’єкти. 3 серпня — житловий будинок у Козині на 1520 квадратів та офісні приміщення в БЦ «Ботанік-Тауерс» на Саксаганського. 5 серпня — чотири елітні квартири на Грушевського, 9-А (сумарно понад 1000 кв. м) і п’ять машиномісць у тому ж будинку. Дарування тривало весь серпень. Журналісти Bihus.info, які проводили розслідування «Тестесховище», документально підтвердили, що попереднім власником більшості цих активів був особисто Антон Яценко.
Це не просто збіг дат. Це класичне «відведення активів» у момент максимального тиску правоохоронної системи.
Політична траєкторія Яценка — окремий приклад мімікрії. У 2014-му він уже у фракції Партії регіонів, голосує за «диктаторські закони» 16 січня. Після Майдану знову переформатовується — група «За майбутнє», потім позафракційний. Паралельно нарощує контроль над ринком оцінки нерухомості, де через електронні майданчики-посередники збирає данину з кожного нотаріуса. За матеріалами розслідування «Тестесховище» ГПУ відкрила два кримінальні провадження за ч. 2 ст. 364 ККУ — зловживання владою. Яценко став єдиним фігурантом, хто відмовився проходити поліграф.
Але офіційно депутат — майже жебрак. Декларація за 2024 рік показує маленьку квартиру на 92,7 кв. м і мінімальні доходи. У 2013-му він узагалі задекларував 233 тисячі гривень річного заробітку.
І ось тут на сцену виходить Іван Кравчук.
Офіційна біографія тестя не залишає простору для фантазій. Двадцять років тому він був оформлений як ФОП за КВЕДом «вантажний автомобільний транспорт». Керував двома дрібними фірмами — «Потенціал» і «Темп». Першу покинув у 2008-му, другу закрив 14 років тому. Жодної фінансової звітності цих компаній не збереглося. Доходів, які б дозволили купувати нерухомість на Печерську, не існує навіть теоретично.
Проте номінально Кравчук — надзвичайно заможна людина. Розглянемо лише кілька об’єктів із його портфеля.
Приміщення на вулиці Сечевих Стрільців, 50. Дружина Яценка Людмила Кравчук офіційно володіє там часткою у 611 квадратних метрів. Саме її депутат вказував як місце проживання сім’ї. Але основна частина будівлі — 5350 квадратних метрів — записана на Івана Кравчука. Тобто Яценко декларує лише невелику частку дружини, а користується всім комплексом. Оціночна вартість цього об’єкта на момент оформлення права власності становила 3,64 мільйона доларів. З урахуванням інфляції зараз вона перевищує 5,5 мільйона.
Далі — комерційна нерухомість у ЖК «Новопечерські Липки» на Драгомирова, 14-А. Протягом 2018-2019 років Кравчук купує нежитлові приміщення загальною площею близько 1500 квадратних метрів. Вартість квадратного метра в цьому комплексі преміум-класу стартує від 3380 доларів. Сумарна оцінка цього пулу — 4,5-5 мільйонів доларів.
Квартири на Грушевського, 9-А в ЖК De-Luxe. Чотири об’єкти загальною площею понад 1000 квадратів. Ціни тут коливаються від 6000 до 13836 доларів за квадратний метр. Лише дві квартири — 303 та 246 квадратів — тягнуть на 2,2 мільйона доларів.
Заміський маєток у Козині. Будинок на 1520 квадратних метрів, три земельні ділянки сумарною площею понад гектар, басейн, тенісний корт, вихід до води. Ринкова вартість — понад 5 мільйонів доларів.
Офіси в БЦ «Ботанік-Тауерс» на Саксаганського — 484 квадрати, близько мільйона доларів. Будівля на Ярославовому Валу, 8, у самому центрі Києва — 650 квадратів і три сотки землі, не менше 2,5 мільйона.
Загальна сума перевалює за 33 мільйони доларів. Це понад мільярд гривень.
Як таке можливо? Відповідь треба шукати в самому формулюванні Закону «Про запобігання корупції». Стаття визначає члена сім’ї декларанта вузько: чоловік/дружина, неповнолітні діти, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки станом на кінець звітного періоду.
Кравчук із дружиною мешкають у Маковищі. Факт спільного проживання з зятем-депутатом відсутній. Юридично вони — не члени сім’ї Яценка, тому все майно тестя залишається поза межами декларування.
Сама родина пояснень не дає. На дзвінки журналістів Кравчук реагує категоричною відмовою від спілкування. Його дружина Катерина Миколаївна, яка у шлюбі з ним уже 47 років, свого часу озвучила версію, яка заслуговує на окрему згадку: за її словами, майно на мільярд гривень чоловікові подарувала його коханка. Проблема в тому, що записи в Державному реєстрі речових прав показують зовсім іншого дарувальника — народного депутата Антона Яценка.
Сам Яценко на запитання відповідає коротко: тесть не публічна особа, його майно — приватна справа. Подальші розпитування депутат традиційно припиняє нецензурною лайкою.
Історія з маєтком у Козині має окремий вимір — екологічний. Супутникова зйомка показала, що периметр ділянки огороджений триметровим бетонним парканом, який впритул підходить до урізу води річки Козачки. Вільного доступу громадян до берега не існує.
Це пряме порушення статті 88 Водного кодексу України. Вона встановлює прибережні захисні смуги вздовж річок шириною від 50 до 100 метрів і категорично забороняє будь-яке обмеження доступу до води. Стаття 61 Земельного кодексу забороняє будівництво огорож у межах цих смуг. Закон України № 233-IX, ухвалений спеціально для боротьби з цим явищем, зобов’язує місцеву владу демонтувати незаконні загорожі протягом 10 днів після письмової вимоги.
Штрафи за такі порушення, щоправда, виглядають знущально. Для фізичної особи первинне порушення — від 3400 до 6800 гривень. Повторне — до 11900 гривень. Для посадовців трохи більше. Але для власника маєтку вартістю 5 мільйонів доларів це навіть не ціна питання — це статистична похибка.
Журнаналісти спільно з державними інспекторами провели рейд по річці Козачці на каяках, оскільки доступ із суші повністю заблокований. Факт порушення зафіксовано на комунальній землі. Під час зйомки охорона приватної компанії «Венбест» намагалася перешкодити роботі знімальної групи. Матеріали передано до Екологічної інспекції України, Екологічної інспекції Столичного округу та Департаменту екології Київської ОВА.
Усе це оголює системну прогалину, яка робить українське антикорупційне законодавство зручним інструментом для тіньових гравців. Декларування доходів держслужбовців було створене для того, щоб суспільство бачило реальний рівень добробуту чиновників. Але на практиці цей механізм перетворився на фільтр, який відсіює найбільш токсичну інформацію, залишаючи мільярдні активи в сліпій зоні.
Міжнародні організації давно звертають на це увагу. Дослідження Transparency International щодо політичної корупції вказують, що використання підставних осіб для приховування активів публічних службовців є типовою проблемою країн із перехідною економікою. Група держав проти корупції (GRECO) неодноразово рекомендувала Україні розширити коло осіб, чиї активи підлягають фінансовому моніторингу.
Проблема в тому, що номінальний власник — пенсіонер із сільської місцевості — не підпадає під жодну перевірку. Він не зобов’язаний пояснювати джерела походження майна. Він не є суб’єктом декларування. Він — ідеальна юридична оболонка.
Експерти Центру протидії корупції неодноразово звертали увагу, що без зміни законодавства цю проблему не вирішити. Законодавець має розширити поняття «член сім’ї» на батьків, повнолітніх дітей та батьків подружжя. Окремо слід запровадити презумпцію контролю над подарунками: будь-яке цінне майно, передане декларантом родичам, має автоматично підпадати під моніторинг, а родич зобов’язаний довести законність своїх доходів для його утримання.
Інакше ми й надалі спостерігатимемо феномен «сільських мільярдерів» із пасивом із 78 об’єктів елітної нерухомості.
Нижче наведено зведену таблицю ключових активів, оформлених на Івана Кравчука, з оціночною вартістю та ринковими індикаторами станом на початок 2025 року.
Джерела, використані при підготовці матеріалу
Розслідування Bihus.info «Тестесховище» — першоджерело, яке вперше системно проаналізувало зв’язок між активами Івана Кравчука та Антона Яценка. Містить дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, супутникові знімки, відеофіксацію території маєтку в Козині та записи розмов із фігурантами. Опубліковано в лютому 2025 року.
Дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави — використовувалися для аналізу офіційних доходів та майнового стану народного депутата Антона Яценка за період із 2013 по 2024 рік.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — інформація про 78 об’єктів, їхні площі, адреси, дати та підстави набуття права власності Іваном Кравчуком. Містить підтвердження договорів дарування від Антона Яценка у серпні 2010 року.
Аналітичні звіти ринку нерухомості Києва (ЛУН, DOM.RIA, аналітика консалтингових компаній) — використані для ринкової оцінки об’єктів у ЖК «Новопечерські Липки», на Грушевського, 9-А, та в БЦ «Ботанік-Тауерс». Ціни актуальні станом на початок 2025 року.
Водний кодекс України (стаття 88), Земельний кодекс України (стаття 61), Закон України № 233-IX — нормативно-правова база, що регулює доступ громадян до прибережних захисних смуг і встановлює відповідальність за їх блокування.
Transparency International, щорічні звіти щодо України — рекомендації стосовно розширення кола осіб, які підлягають фінансовому моніторингу в контексті боротьби з політичною корупцією.