Кишкові інфекції – це гострі інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) з проявами загальної інтоксикації та ентеральним механізмом зараження (через потрапляння збудника інфекції в ШКТ).

Захворювання є надзвичайно поширеним, як серед дорослих, так і серед дітей. Кишкові інфекції становлять значну небезпеку для здоров’я дітей, особливо раннього віку. Особливості їхньої фізіології, біохімічних реакцій, незрілість імунної системи зумовлюють швидкий, а часом і блискавичний перебіг захворювання, призводячи до значних ускладнень і наслідків. Тому за будь-яких підозр на кишкову інфекцію слід негайно звернутися до лікаря. В клініці «JMC» сучасне відділення педіатрії та висококваліфіковані лікарі. Докладніше дізнатися за клініку можна за посиланням: https://jmc.org.ua/.

Сезонності кишкові інфекції не мають. Вони спостерігаються протягом усього року, з переважанням бактеріальних збудників у весняно-літній період, а вірусної етіології – в осінньо-зимовий.

Джерелом розвитку інфекцій, що вражають кишковий тракт, можуть стати люди, тварини або забруднені продукти харчування. Причому не тільки хворі з явними проявами захворювання, а й приховані носії патогенних мікроорганізмів, включно з бактеріями.

Найбільш уразливими для інфекційних агентів є діти раннього віку, діти з перинатальним ураженням ЦНС, обтяженим алергологічним анамнезом, ті, які перебувають на штучному вигодовуванні.

Збудниками інфекцій можуть бути як бактеріальні патогени, так і умовно-патогенна флора, віруси, найпростіші, гельмінти, гриби. Можливе поєднання кількох збудників, що призводять до діареї.

Для розвитку захворювання в кожному конкретному випадку мають збігтися деякі умови:

  1. Ознаки збудника – його кількість, агресивність.
  2. Організм пацієнта і його властивості – сприйнятливість до патогенів, стан імунітету, наявність чи відсутність хронічних або фонових захворювань.

Чим небезпечна кишкова інфекція?

Кишкова інфекція характеризується двома основними проявами: інтоксикація (отруєння) та ураження шлунково-кишкового тракту. Обидва ці стани особливо небезпечні для малюків через швидкий розвиток загрозливих для життя станів – зневоднення і токсикозу.

Зневоднення (дегідратація) – це швидка втрата рідини організмом через блювоту та/або діарею за недостатнього поповнення цих втрат. Сухі губи і слизові оболонки, спрага або різка відмова від пиття, слабкість, скорочення сечовипускань у дітей старшого віку і сухий памперс у немовлят мають слугувати тривожними симптомами для батьків.

Читайте також:  Legal services at an affordable price in Kiev

Інтоксикація, будучи характерним симптомом для багатьох інфекцій та інших захворювань, пов’язаних із наявністю бактерій і токсинів в організмі, характеризується універсальними проявами – слабкість, лихоманка, зниження апетиту, головний біль, прискорене серцебиття.

Симптоми кишкової інфекції

Основні кишкові прояви, на які варто звернути увагу, – це диспепсія (нудота, дискомфорт, важкість у шлунку), блювота, болі в животі, діарея/пронос. Від ступеня вираженості цих проявів залежатиме тяжкість перебігу захворювання, ймовірність і тяжкість ускладнень, особливості терапії інфекційного процесу.

Підвищення температури тіла є частим, але зовсім не обов’язковим проявом інфекцій кишечника. Деякі небезпечні інфекції можуть протікати без лихоманки.

Лікування кишкової інфекції

Лікувати кишкову інфекцію насамперед потрібно не за допомогою медикаментів, а випоюванням і дієтою.

Дотримання правильного питного режиму і дотримання правил годування забезпечать скорочення термінів захворювання і здебільшого дасть змогу проводити лікування в домашніх, комфортних і звичних для дитини умовах.

Випоювання (оральна регідратація), містить у собі такі ключові моменти:

  1. Застосування розчинів з оптимальним складом: “Humana Електроліт” або морквяно-рисовий відвар “ORS-200”. Водночас, якщо малюк віддає перевагу чистій воді або блідому чаю, не варто наполягати на наведених вище препаратах. Охочий прийом рідини є пріоритетом у лікуванні.
  2. Випоювання проводять дрібно, частими малими порціями, що не призводять до відновлення блювоти. Це може бути досить тривалий і кропіткий процес, але від ретельності його виконання залежатиме ефективність лікування. Рідину наливають у мірний посуд і випоюють дитину по 1-2 чайні ложки або з піпетки/шприца – залежно від віку – кожні 5-10 хвилин. Сумарний об’єм випитої рідини має бути підрахований для подальшої правильної корекції терапії.

Дієта визначається віком дитини, особливостями її харчування до захворювання, а також тяжкістю проявів кишкової інфекції. Нині не рекомендується витримувати “водно-чайну паузу”, дитина повинна почати отримувати їжу в перші години початку терапії, водночас годування не повинно провокувати блювоту. Харчування призначається відповідно до віку. Об’єм порції рекомендується зменшити на 1/2-1/3 об’єму залежно від вираженості проявів, але збільшити кратність прийомів їжі на 1-2 на день. Цього обмеження доцільно дотримуватися протягом перших 1-2х днів із подальшим поступовим поверненням об’єму харчування до 4-5-го дня хвороби.

Читайте також:  НБУ установил для банков точные сроки обмена ветхой валюты, принятой от населения

Діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, повинні продовжувати отримувати молоко матері. Для пацієнтів старшого віку рекомендується приготування їжі, максимально щадної для шлунково-кишкового тракту, слід виключити грубу клітковину, жирні продукти і продукти, що стимулюють перистальтику, тому що вони можуть призвести до посилення больового синдрому і посилення діареї.

Медичні засоби

Медикментозну терапію призначають тільки після огляду дитини лікарем з урахуванням наявних додаткових симптомів і ступеня їх вираженості. До лікування, можливо, будуть додані адсорбенти та мембранопроектори, протиблювотні препарати, пробіотики або пребіотики, антибактеріальні або кишкові антисептики.

Препарати, що зупиняють діарею, у дітей не застосовуються.

Чи можна самостійно приймати антибіотики?

Антибактеріальна терапія призначається тільки лікарем. Існує не так багато різновидів кишкової інфекції, які потребують беззастережної антибактеріальної терапії.

Свавільне приймання антибіотиків не лише не гарантує швидке одужання, а й може призвести до появи ускладнень, подовження термінів захворювання та формування тривалого носійства збудника, що обмежує соціальне життя дитини.

Коли необхідно звертатися до лікаря?

Нижче перелічено симптоми, за яких потрібно якнайшвидше звернутися по допомогу до медичного закладу:

  • кров у калі;
  • відмова від пиття протягом кількох годин або нестримне блювання;
  • зменшення кількості сечовипускань, сухі памперси;
  • часті багаторазові рясні випорожнення;
  • біль у животі;
  • зміна поведінки, включно з вираженою сонливістю, уповільненням реакцій на зовнішні подразники, лихоманкою, що погано знижується після прийому жарознижувальних препаратів.

Профілактика кишкової інфекції у дітей

Першим і основним правилом профілактики кишкових інфекцій є дотримання правил особистої гігієни.

Необхідний контроль якості використовуваних продуктів для приготування їжі, ретельне миття овочів/фруктів, яєць. Не використовувати в їжу продукти із сумнівних ринків і “домашнього” виробництва.

Необхідно контролювати спілкування дитини з домашніми тваринами.

Значну роль у профілактиці кишкових інфекцій має своєчасна вакцинація. Так, вакцина проти ротавірусної інфекції стає рутинною в запобіганні захворюванню. Так само є вакцини, які застосовуються за життєвими та епідеміологічними показаннями для найнебезпечніших інфекцій у кишечнику: дизентерія, черевний тиф, холера.

Читайте також:  Німеччина визнала провину в геноциді двох народів у Намібії