Сергій Ліщина та компанія. Мільйонерам роздали гектари землі в Житомирі

За масових відмов місцевим жителям, дорогу землю громади віддали декільком київським бізнесменам … безкоштовно. Володіючи мільйонами, вони не сплатили жодної гривні, а поряд з людським житлом може з’явитися нова екологічна небезпека.

Розкрадання та відчудження державних та комунальних земель набуло небачених масштабів. Спроби провести аудит вільних ділянок щоразу натикались на шалений спротив чиновників та земельної мафії. За роки незалежності понад 5 млн гектарів українських земель були незаконно виведені у приватну власність.

Знищити існуючі схеми та не допустити їх у майбутньому мала на меті передача наявних земельних ділянок місцевим громадам. Станом на 2018 рік у розпорядженні 44 об’єднаних територіальних громад Житомирської області знаходилося ділянки 94,9 тис. гектарів земель. У комунальну власність ОТГ перша їх передача відбулася у квітні 2018 року. Відтоді обласний Держгеокадастр передавав землі громадам ще двічі – у червні та вересні. А вже 22 грудня право розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення загальною площею понад 48,6 тис. га отримали ще 16 об’єднаних територіальних громад.

Станишівській ОТГ за актом приймайння-передачі лише в грудні 2018 року було передано 961,5487 га. Востаннє оприлююдненним наказом громаді в грудні 2020 року обласний Держгеокадастр передав 439 гектарів в комунальну власність. Тобто йдеться про величезні площі, які громада могла б перетворити у потужний ресурс для загального процвітання.

Роздача земель

У  громадах з’явилася  можливість залучати додаткові кошти від права оренди на відкритих земельних аукціонах. Ринок земель товарного сільськогосподарського виробництва запустили з 1 липня 2021 року. І учасники відкритих торгів готові були платити сотні тисяч гривень за право орендувати вільні ділянки під вирощування агропродукції. Наприклад, за укладеним на аукціоні договором оренди за 17,27 гектарів землі Семенівська сільська рада отримала додатково 132 тис грн.

Однак в Станишівській ОТГ отримані в комунальну власність наділи швидко почали розподіляти за старою схемою. Найбільше ділянки можна було виводити, надаючи дозволи на приватизацію ділянок під особисте селянське господарство. Таким чином за законом кожен громадянин має право отримати у власність до 2 гектарів землі. Однак, використовуючи підставних осіб та корупційні зв’язки у Держкомземі, земля сотнями та тисячами гектарів виводилася в приватні руки ділків. Місцеві жителі, котрі часто з народження живуть на цій землі, отримували одні лише відмови.

Ухвалені парламентом в 2021 році зміни мали на меті покласти край з такими оборудками з безоплатною приватизацією землі. Рішення про приватизацію отриманої від держави землі органи місцевого самоврядування мають тепер ухвалити 2/3 від складу депутатського корпусу. Вважалося, що за наявності в складі місцевих рад представників різних партій, це стане перешкодою і використання схеми припиняється.

Однак саме в земельних питання у більшості рад депутати проявляють максимальну солідарність. І як тільки послабили карантинні обмеження на сесіях рад почали виносити земельні питання.

Особливо “гарячим” періодом роздачі земель була осінь 2021 року. На сесію Станишівської ОТГ 28 жовтня минулого року рішенням №458 надали дозвіл 42 громадянам на виготовлення проектів землеустрою для передачі у власність. Більшість відведених земельних ділянок площею 5, 10 соток. Водночас другим пунктом цього ж рішення наданий дозвіл на виготовлення проектів землеустрою у власність зі зміною цільового  призначення. Із земель запасу комунальної власності вони мають стати для індивідуального садівництва та особистого селянського господарства. Тобто за все тією ж схемою безкоштовної приватизації.

Та найбільшу увагу в переліку привернули 8 осіб: Федчук Денис Вікторович, Ліщина Сергій Богданович, Татарінцева Тетяна Едуардівна, Пожидаєв Едуард Костянтинович, Антоневська Олена Павлівна, Пожидаєва Юлія В’ячеславівна, Байгот Вячеслав Михайлович, Пожидаєва Анастасія Костянтинівна. Кожному з них запланували відвести по 1 гектари 95,8 соток комунальної землі! Характерно, що маючи прописку за зовсім  різними адресами, заяви від них надійшли однією датою – 21 жовтня. І майже одразу ж їх включають на розгляд сесії 28 жовтня.

Певно, в депутатів мали б виникнути запитання, як людям, котрі жодного відношення не мають до громади та прописані, в основному  в Києві, терміново погоджують надання у власність землі. Та ще й комерційно привабливої землі: усі ділянки розміщені поряд одна біля одної в Слобода-Селець. Себто в один день за старою схемою приватизовували  масив у 16 гектарів впритул до промислової зони Житомира.

Яка ж реакція депутатів Станишівської ОТГ? Окрім відсутнього під час голосування Юрія Бруцького усі інші 21 депутати підтримали рішення. Тобто одноголосна підтримка схем дерибану землі…

Земля для мільйонерів

Хто ж такі ці загадкові особи, яким депутати Станишівськаої ОТГ терміново подарували по 2 гектари землі громади?

Перш за все слід сказати, що усі вони належать до двох взаємних кланів мільйонерів. Перший  – це родина народного депутат України 1 скликання Богдана Ліщини. За часів СРСР він входив у список “червоних директорів”,  керуючи з 1978 по 1996 рік  Сєверодонецьким ВО “Азот”. Одночасно по 1990 рік був членом ревізійної комісії Комуністичної партії, де входив у вузьке коло осіб з доступом до партійних фінансів. Згодом він разом з директорами найбільших підприємств створили  АГ “Україна”, якій уряд надав величезні квоти для експорту хімічної та металургійної продукції (детально це описано в книжці “Володимир Слежнєв: Кучма, мафія і я”). За рахунок величезної різниці в цінах в Україні та за кордоном експорт приніс кожному з учасникам нечувані прибутки. Саме це й стало стартовим капіталом для розбудови на руїнах планової економіки власної бізнес імперії.

За традицією вищої комуністичної номенклатури для освіти дітей обрали “загниваючу” капіталістичну Америку. Сергій Ліщина в 90-тих роках отримав диплом бізнес-коледжу в Північній Кароліні (США). Одразу ж розпочав працювати керівником комерційних структур, які заробляли на вивезенні за кордон хімічної продукції та матеріалів.

Накопичені кошти були вкладені у викуп колишніх державних підприємств.  На сьогодні йому належать фанерні заводи В Києві, Костополі та Львові, меблева фабрика, хімічні та торгові підприємства.

Водночас, як власник концерну Українські лісопильні Сергій Ліщина скаржився, що держава не формує економічної політики.

– У світі перемагає розумний протекціонізм – коли захищають місцевих інвестoров та не женуться за будь-якими іноземними інвестиціями, – пише Сергій Ліщина.

На його думку закордонний інвестор повинен приносити нові технології, та ще й з умовою, що національний бізнес зможе їх перейняти. Схоже власник підприємств бажає щоб йому надали безкоштовно новітні технології або держава повинна захистити його виробництво, щоб він й надалі заробляв бажані прибутки.

Співвласником деревообробного бізнесу Сергій Ліщина є разом з  Богданом Цуприком – одним із найвідоміших і найдавніших лобістів. У 2005 р. з ініціативи “Свіспан Лімітед” та “Інтерпліт Надвірна” Кабмін запровадив мито на ввезення ДСП із Польщі та Словаччини. Після чого бізнес двох західноукраїнських заводів буквально розквіт. Схожу бізнес-ставку вирішили зробити під час запровадження в 2015 році обмежень з вивезення деревини. Тим більше, «Українські лісопильні» не приховують, що працюватимуть у тісному зв’язку із Sorbes, поставляючи відходи виробництва на завод «Свіспан Лімітед» для випуску ДСП.

Одним з основних його активів є ТОВ «Обіо», розташоване в Житомирі по вул. Промисловій 6. При обсягу товарообігу в 1,3 мільярди грн лише за минулий рік товариство заробило 315 млн грн чистого прибутку. Майже увесь він повністю пішов на виплату співвласникам. За 2021 рік дивіденди  Андрія Ліщини склали 16 млн грн, Олега Сидорика – 53,4 млн грн, в Сергія Ліщини та Костянтина Пожидаєва – по 98,7 млн грн на кожного!

Шалені прибутки, чи не так? При цьому майже нічого не залишилося на розвиток підприємства. Хоча про намір спільно з ЄБРР інвестувати у власне виробництво заявлялося близько 30 мільйонів євро. Звідки тоді підприємство знайде такі кошти? Можливо з офшорних компаній, які роками кредитували ТОВ “Обіо”. Зокрема кіпрька Clavino Enterprises LTD під 9,8% позичили ще в 2012 році 9,1 млн євро. Подібні схеми з позиками від офшорів використовуються з метою уникнення оподаткування та виведення капіталу за кордон.

Заробляючи майже 100 млн грн в рік тільки на одному підприємстві мультимільйонери Сергій Ліщина та Костянтин Пожидаєв створили цілі бізнес-імперії.

Костянтин Пожидаєв також володіє ТОВ “Житомир-АБІ”, ТОВ “Стивидор Комплекс”, ТОВ “КУП “РЕАЛІТІ”, ТОВ “Ексім Інвестсервіс”, ТОВ “УНІВЕРСАЛЬНІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ”, ТОВ “БІТІМ”, ТОВ “ПРИЗМА – 3”, ТОВ “Промбудсервіс”, ТОВ “Гран-Статус”, ТОВ “Меблева фабрика “ВОЛИНЬ”, ТОВ “Мускатель ЛТД”.

Спільно з дружиною екснардепа від Житомира Жанною Розенблат він також володіє товариствами “ФАВОРИТ ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ” та «Українські авіаційні системи». Остання ще й фігурувало в розслідуванні про постачання безпілотників ЗСУ.

Костянтин Пожидаєв на місцевих виборах 2015 року балотувався до Житомирської обласної ради від Блоку Петра Порошенка.

Бізнес на людському здоров’ї

У  кінці 2021 року на сесії Станишівської ОТГ проекти відведення земель були затверджені депутатами. Громада остаточно позбулася величезного масиву у 16 гектарів, безкоштовно відданим двом кланам бізнесменів.

На отриманій задарма ділянці невдовзі може з’явитися черговий бізнес проект, який приноситиме мільйонерам ще більше прибутків. ТОВ «Обіо» озвучувало плани звести новий завод з виробництва мінеральної вати, в який разом з ЄБРР планували вкласти 30 млн євро.

– …Із запуском нового заводу потужністю в 90 000 т/рік тут планують вийти на рівень у 3 мільярди, – сказав у вересні 2021 року мер Житомира Сергій Сухомлин. Та обговорювати інвестиційний проект з керівником UkraineInvest власники заводу вирішили без представників громади Станишівки.

Хоча йдеться про життя та здоров’я мешканців Слобода-Селець, Станишівки та довколишніх сіл. Адже з 2013 року ТОВ “Обіо” входить до переліку найбільших забруднювачів повітря в області.

Влітку 2013 року житомиряни приходили на з численними скаргами щодо ядучого диму. Натомість керівництво підприємства переконувало, що немає до цього жодного відношення. У липні 2016 року в міській раді створили робочу групу, яка мала б дослідити дотримання вимог санітарного та природоохоронного законодавства ТОВ «Обіо». Однак жодних результатів це не принесло. Станом на літо 2021 року дослідження атмосферного повітря по вул. Промислова, 6 показали перевищення концентрації діоксиду азоту (0,27 мг/м куб при нормі 0,2 мг/м куб) та пилу (0,58 мг/м3 при ГДК 0,5 мг/м куб).

Однак керівництво Житомирської ОВА вже пообіцяло максимальну підтримку в розвитку ТОВ “Обіо”. І невдовзі на безкоштовно приватизованій київськими мільйонерами землі може з’явитися ще одне екологічно небезпечне підприємство.

Адже гроші для них не пахнуть…

Владислав ПРОКОПЕНКО

Розслідування опубліковане у межах проєкту “Менторинговий курс інституційного розвитку локальних медіа Житомирської, Сумської та Чернівської областей “ЗМІ новий громад” за фінансової підтримки Фонду розвикту ЗМІ Посольства США в Україні.