Шістьом типам “зеніток” дадуть в армії другий шанс. 

Українська армія повертає в бойовий лад відразу 6 типів зенітних ракетних комплексів, визнаних раніше “застарілими”, що дозволить збільшити на третину кількість боєздатних комплексів у складі зенітних ракетних військ ЗС України.

Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

“У лад можуть повернутися відразу шість типів зенітних ракетних комплексів і систем. Це три ЗРК малої дальності — самохідні “Куб” (2К12) і “Тор” (9К330) і поки транспортований С-125. Два середньої дальності – С-300ПТ (транспортований, близький родич “штатного” самохідного С-300ПС) і мобільна універсальна система протиракетної і протилітакової оборони, створена для прикриття маневрених бойових дій своїх військ З-300В1 (SA-12 Gladiator). І, нарешті, “далекобійна” С-200В”, – йдеться в повідомленні.

Згідно з оцінкою директора Defense Express, якщо спільні зусилля МО, підприємств Укроборонпрому, а також приватних компаній, вже глибоко залучених до вирішення актуального завдання, будуть результативними, то кількість боєздатних комплексів у складі зенітних ракетних військ ЗС України, здатних збивати літаки, крилаті ракети, а також “безпілотники” ворога, збільшиться на третину.

На сьогодні захисний щит над Україною тримають зенітні ракетні системи і комплекси радянської розробки двох типів – самохідні ЗРК середньої дальності С-300ПС (SA-10B Grumble) і “Бук-М1” (SA-11 Gadfly). “Трьохсотка” і “Бук” можуть знищувати цілі противника на максимальних дальностях у 75 км і 32 км, і на висотах до 27 км і 22 км відповідно. Кількість дивізіонів цих ЗРК – близько півсотні. При високому вишколі особового складу і справності всіх ЗРК – це досить потужна сила. Але керівництвом Збройних Сил прийнято рішення істотно посилити кількісний склад вітчизняних засобів ППО. Це пов’язано з необхідністю прикриття наших військ в зоні зіткнення з противником – як в позиційній, так і в активній обороні, а також з ущільненням прикриття об’єктів першої категорії. До таких об’єктів, зокрема, відносяться міста-“мільйонники”, атомні станції і греблі гідроелектростанцій”, – наголосив Згурець.

Читайте також:  Немецкие эксперты: в Украине после двух лет рецессии начался рост экономики

Окремо експерт вказав на зенітну ракетну систему великої дальності С-200В (SA-5 Gammon) – “як Голіаф” холодної “війни”. “Він став на службу в 70-х роках. Комплекс стаціонарний і начебто застарий за нинішніми мірками. Але є нюанс. “Старожил” володіє ракетами з потужною бойовою частиною і здатний вражати цілі на дальності в 240 км і на висоті від 300 м до 40 км. Дивізіони с-200В здатні знищувати літаки ворога до того, як вони долетять до кордону, з якого вони можуть застосувати власне озброєння. Також вважається, що “двохсотка” не дозволить наблизитися до України ворожим повітряним командним пунктам, літакам-розвідникам і літакам-постановникам всіх типів перешкод”, – зазначив Згурець.

За його словами, у 2012 р в ЗСУ було чотири військові частини, які були озброєні ЗРС С-200В. “Всі вони за підсумковою перевіркою 2012 року були визнані боєздатними. Але вже на початку 2013 року рішенням тодішнього міністра оборони Лебедєва всі вони раптово були визнані застарілими. Їх “скорочення” зайняло буквально місяць”, – написав експерт.

Сьогодні в МО України не виключають, що ЗРС С-200В “ще пощипає нерви російським повітряним командним пунктам і пілотам літаків з бойовим навантаженням”. “Не виключено, що за реанімацію” двохсотки “візьметься КБ “Південне” і зробить ракету для цієї системи твердопаливною. Але це навряд чи станеться до кінця року, хоча за іншими комплексам перевірочні стрільби планується провести вже до кінця 2018 р. Принаймні, в цьому зацікавлене Міноборони”, – заявив Згурець.

Він наголосив, що модернізація або розробка нових зразків зенітних ракетних комплексів для ЗС України – наступний етап в посиленні вітчизняного протиповітряної щита. “Проекти є по комплексам малої, середньої і великої дальності. Причому, що цікаво, з використанням вже існуючого промислового і технологічного доробку. За твердженням розробників, з якими я спілкувався, на результат під випробування можна буде вийти вже протягом двох років. Причому з незахмарним фінансуванням”, – написав Згурець.

Читайте також:  В Сенат США внесли законопроект о противодействии влиянию РФ в Европе

ukrinform