Українські письменники яких варто знати

Історія української писемності дуже багата і цікава. Його витоки сягають ХІ століття – релігійних «Мінеїв», або збірок агіографічних оповідань, створених у Київській Русі. Проте основи української літератури були закладені наприкінці XVIII століття, тобто в добу романтизму. Проривом тут стала творчість письменників і перекладачів – Івана Котларевського, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінка та Григорія Квітки-Основ’яненка.

На межі ХІХ–ХХ століть в Україні з’явився сильний модерністський напрям – тоді провідну роль відігравали такі постаті, як Микола Воронний (він проголосив один із найважливіших українських літературних маніфестів того періоду), Олександр Олесь, Леся. Українка і Василь Стефаник. Ця захоплююча широка тенденція стала наслідком динамічних трансформацій, яких зазнавало українське суспільство. У перші ж десятиліття ХХ століття українська література здобула повну незалежність від російського впливу – тоді з’явилася низка великих письменників, що писали украънською мовою, в т.ч. Павло Тичина, Володимир Сосюра, Максим Рильський. Бурхливо розвивалися в Україні й експериментальні літературні напрями, особливо футуризм (Михайло Семенко, Олекса Слісаренко).

Після розпаду СРСР і падіння залізної завіси українська література почала насолоджуватися свободою та незалежністю від політичних справ. Подібно до польських, українські письменники та письменники внесли у свою творчість елементи карнавалу та веселощів, у прозі з’явилися дуже сильні постмодерні тенденції, знову розквітла експериментальна поезія та драматургія. Важливим поворотним моментом для української літератури став 2014 рік – перше вторгнення російських військ на схід України та захоплення Криму. Російська агресія спричинила глибокі зміни в українському інтелектуальному та мистецькому житті. Знову починає домінувати реалізм і елемент соціального втручання, повертається також історична та бухгалтерська література.

Українська класична література супроводжує нас протягом всього життя. Такі видатні постаті як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Іван Котляревський, Пантелеймон Куліш та інші — їх твори ми вивчаємо в школі, детально аналізуємо в університетах та перечитуємо в більш зрілому віці. Вони безсумніву супроводжують нас все життя. В чому ж секрет безсмертя української класичної літератури?

Головна причина, чому класика жива й нині — її здатність подолати безліч перешкод. Видання пережили низку заборон, а їх автори терор та переслідування радянської доби. Ми не маємо права ігнорувати книги авторів, які боролися за кожен рядок ціною життя, і лише з однією метою — донести правду.

Зараз особливо популярна українська класика, книги що дозволяють краще зрозуміти наші цінності, особливо в часи великої війни проти України, коли ми боремося за майбутнє.

Книгарня-кав’ярня Сенс sens.in.ua поставила собі за мету популяризувати читання, особливо класику української літератури, як прозу, так і поезію. Адже саме твори українських геніїв дозволяють розвиватися інтелектуально, духовно та культурно. Саме в цих книгах прихована національна цінність. Ось чому любов до вітчизняної літератури починають прививати з початкової школи, як і любов до України.

Асортимент інтернет-магазину   книгарні включає великий вибір вічних книг, які стануть міцним фундаментом для кожного громадянина України. У нас ви знайдете книги, які пропонує шкільна програма та ті, які варто прочитати в дорослому віці.

Нижче ми рекомендуємо кількох найцікавіших авторів сучасної української літератури. Велику збірку книжок українських писменників ви можете знайти в Книгарні-кав’ярні Сенс.

Марія Матіос (нар. 1959)

Відома як «велика жінка української літератури», Матіос є не лише письменницею та поетесою, але й депутатом Верховної Ради українського парламенту. Вона родом з Буковини. Лауреат багатьох українських літературних премій, зокрема найпрестижнішої – Державної літературної премії ім. Тараса Шевченка за повість «Солодка Даруша». Ця книга є культовою – за десять років її перевидано чотири рази – розповідає про силу історії та бурхливу історію України ХХ століття. Крім того, польською мовою доступний також роман Матіос «А я думаю, що ніколи не буває інакше» , у якому йдеться про кілька гуцульських родин початку минулого століття.

Юрій Андрухович (1960 р.н.)

Один із найвідоміших українських поетів і прозаїків. Пов’язаний з Івано-Франківськом, десятиліттями активно бере участь в інтелектуальному житті України. Також займається піснею, есеїстикою та перекладом. В Україні вийшло багато його літературних творів, від романів, збірок віршів до есе.

Сергій Жадан (нар. 1974)

Письменник, есеїст і перекладач, пов’язаний із Харковом усе життя. Його знають насамперед як автора жвавих романів, у яких зображено повсякденне життя молодих харків’ян. У 2015 році він був удостоєний престижної літературної премії Angelus за роман «Месопотамія». У 2017 році написав книгу «Інтернат», присвячену життю на охопленому війною сході України. Популярні книги Сергія Жадана: «Біг Мак», «Депеш Мод», «Україна», «Анархія в УКР», «Гімн демократичної молоді».

Оксана Забужко (нар. 1960)

Народився в Луцьку – а постійно проживає в Києві – прозаїк, поет і есеїст. Забужко, безперечно, є одним із найцікавіших сучасних письменників, які пишуть українською мовою. Найбільший розголос принесла її книжка «Польові дослідження українського сексу», видана 1996 року, яка щойно перевидана. Це один із найвідоміших романів останніх десятиліть, який вважається українським феміністичним маніфестом і вівісекцією посткомуністичної України. Нещодавно вийшла її остання книга «Планета полинь» , присвячена індивідуальності її країни та «дивному» місцю, яке вона займає на карті Європи.

Мирослав Лаюк (нар. 1990)

Лаюк народився на Гуцульщині. Він поет, прозаїк і драматург, належить до наймолодшого покоління українських письменників. Він також пише книжки для дітей і працює академічним викладачем.

Володимир Рафєєнко (1969 р.н.)

Народився і виріс у Донецьку. Письменник, поет – пише російською та українською мовами. Зараз живе в Києві. Він був удостоєний Вишеградської нагороди Східного партнерства за роман «Найдовші часи», який також опублікував Колегіум Східної Європи. Розгорнуто й нестандартно він торкається непростої теми війни на Донбасі, яка незворотно змінила Україну.